14 грудня – обов’язковий спомин святого Йоана від Хреста, покровителя містиків

Батько походив із заможної родини, яка відкинула сина, коли той одружився зі вбогою Каталіною Альварес. Недовго після народження Йоана його батько і брат померли, і мати, шукаючи прожитку, перебралася з синами до більшого міста. Йоан служив при храмі та працював в лікарні, аби мати кошти на навчання в єзуїтській школі. Полюбляв читати, мав хист до поезії.

Закінчивши школу, вступив в Орден Кармелітів, узявши ім’я Йоан від святого Матея. Переживав кризу, оскільки Орден не задовільняв його духовних потреб. 1564 року розпочав навчання в Саламанці, а невдовзі отримав пресвітерські свячення.

Зустрівши 1567 року Терезу від Ісуса, кармелітку, з нею заповзявся до реформи ордену. 1568 року постала перша реформована спільнота в Дуруело, яка складалася з трьох ченців. Йоан, прагнучи страждання, узяв ім’я Йоан від Хреста. Жив у вбогих умовах, суворій аскезі, у глибокій молитві, проповідував у навколишніх селах. 1571 року очолив реформований монастир в Алькалі, паралельно служачи сповідником для сестер кармеліток.

1577 року кармеліти, які вбачали в Йоані бунтівника, ув’язнили його та перевезли в Толедо. 9 місяців він перебував у монастирському карцері, де й написав «Духовну пісню» й «Добре знаю джерело». Йоанові також належать тексти «Сходження на гору Кармель», «Живе полум’я любові», незавершена «Ніч темна» й численні листи.

Утікши з в’язниці, він активно впроваджував реформу і служив настоятелем. Проте наприкінці життя, оскаржений у бунтарстві та принижений через нові конфлікти з очільниками ордену, жив самотнім ченцем, покинутий усіма.

Йоан від Хреста відійшов до вічності 14 грудня 1591 року. Канонізували його 1726 року, а 1926 проголосили Вчителем Церкви.

Зображають святого в кармелітському вбранні. Атрибути – розп’яття, розгорнута книга, лілія.

Покровитель кармелітів босих, людей споглядального життя, богословів, містиків, іспанських поетів.