Очільник ватиканської дипломатії про релігійну свободу в період пандемії

Про це пише Vatican News.

Окресленню та коментуванню «серії тривожних ситуацій, які підважують свободу релігії», присвятив свій виступ архієпископ Пол Річард Ґаллахер, Секретар у справах стосунків Апостольського Престолу з державами, доповідаючи під час «Virtual 2020 Ministerial to Advance Freedom of Religion or Belief» – щорічного міністерського саміту на тему просування релігійної свободи, який 16 листопада 2020 року відбувався у форматі відеоконференції.

Протиепідеміологічні заходи та релігійна свобода

Зупинившись на кризі, породженій пандемією та на відповідних заходах, впроваджуваних державами з метою протидії поширенню вірусу, очільник зовнішньополітичного відомства Апостольського Престолу вказав на те, що хоч вони є необхідними, ці заходи обмежують релігійну свободу. «Щодо цього, цивільна влада повинна усвідомлювати серйозні наслідки, які ці протоколи можуть породити для релігійних громад, що відіграють важливу роль у доланні кризи не лише завдяки своїй активній підтримці в сфері медичної допомоги, але й через моральну підтримку та послання солідарності та надії», – мовив він.

Вказуючи на наслідки, які згадані обмеження мають для релігійної, освітньої та харитативної діяльності віровизнаннєвих спільнот, архієпископ Ґаллахер наголосив на тому, що з католицької точки зору, доступ до таїнств належить до «базових потреб», а свобода культу не є похідною від свободи зібрань, але випливає із релігійної свободи.

Інші загрози

Але не пандемією єдиною. Очільник ватиканської дипломатії вказав на різні форми створення загроз для релігійної свободи: від терактів з боку терористичних угруповань до поширення популізму, який часто проявляється у деяких формах націоналізму, схильних сприймати меншість не лише як «інших», але як «ворогів».

Шляхи просування релігійної свободи

Далі архієпископ Ґаллахер представив «два паралельні шляхи» для сприяння та захисту релігійної свободи. Звернувши увагу на духовний і моральний вимір людської особи, який зовсім не є «другорядним у цьому земному житті», він наголосив на «необхідності міжрелігійного та міжкультурного діалогу з метою просування взаємних розуміння та пошани», та на «фундаментальному праві» на релігійну свободу, що вкорінене у внутрішньому вимірі людини, яким не можна в жоден спосіб маніпулювати. За словами доповідача, лише на основі щирого та справжнього діалогу можна будувати братерство та соціальну дружбу, необхідні для мирного співжиття наших плюралістичних суспільств.

Підсумовуючи свій виступ, Секретар у справах стосунків Апостольського Престолу з державами навів слова Папи Франциска з енцикліки «Fratelli tutti», в якій той пише: «Як християни, просимо, аби в країнах, де ми є меншістю, була гарантована свобода, так само як і ми їй сприяємо для нехристиян там, де вони є меншістю. Існує фундаментальне право, яке не слід забувати на дорозі братерства та миру: релігійна свобода для віруючих всіх релігій». Було б «чудово», як зауважив архієпископ Ґаллахер, якби «також інші релігійні лідери могли б сказати такі ж слова, що надихають…».