З 6 по 11 березня 2020 року в Рівному, в реколекційному домі при парафії святих Петра і Павла, відбулась ОРДР (Оаза Реколекційна Дияконії Реколекційної) ІІ ст.
Такі реколекції в Україні проводились вже вдруге. Відповідальною парою та священиком-модератором нам служили гості з Польщі – Анджей і Данута Бартошік з Кросна та отець Ян Кобак з Жешова. Учасниками даної сесії були 10 подружніх пар з двох дієцезій, більшість з яких будуть служити відповідальними на різних реколекціях найближчим часом. Серед учасників була і наша пара країни – Світлана і Руслан Кагановичі.
Протягом чотирьох днів з допомогою Анджея і Данути та отця Яна ми заглиблювались в таємниці проведення реколекцій, як основної формації, так і перманентної. Якщо на ОРДР І ст. пари здебільшого вчаться тонкощам організаційної сторони питання, то на ІІ ст. ми пізнавали що є духовною сутністю, провідною думкою кожного ступеня 15-денних реколекцій для родин, ОРАР І і ІІ ст, сесії по пілотуванню, євангелізаційних та тематичних реколекцій. Звичайно глибше зупинялись над кожним ступенем 15-денних реколекцій (ОНЖ І, ІІ, ІІІ ст), для кожного ступеня був приділений окремий день, в якому ми слухали конференції, працювали в групах, спільно роздумували і віднаходили вершини кожного ступеня. Також не забракло і часу для запитань і відповідей, де ми справді відкрили багато нового та корисного для свого служіння. Не забракло і веселих вечорів, і родинного часу, і дружнього спілкування протягом дня.
Мене особисто дуже надихнув приклад відносин Анджея і Данути, які в подружжі понад 40 років, виростили чотирьох дітей, а їхня любов з роками тільки зростає та міцнішає! Коли вони давали свідчення після недільної парафіяльної Меси про свою дорогу в "Домашній Церкві", ми разом з парафіянами слухали, затамувавши подих, відчуваючи цю взаємну подружню любов і любов до Бога, про яку вони свідчать своїм життям та спільним служінням для родин.
Також дуже промовистим було свідчення отця Яна, який нам розповідав про своє покликання, свій шлях в Русі Світло-Життя, відкритість на служіння, яке не знає кордонів. Його життя та служіння на стільки пов’язане з оазою (спільнотою), що він дійсно почувається в родині, де немає мови про самотність чи брак любові.
На наших реколекціях справді панувала атмосфера родинного затишку і любові, а все це не без участі гостинного настоятеля – отця Владислава Чайки, місцевої спільноти "Домашньої Церкви", особливо Олександри і Михайла Цегош, завдяки яким ми почувалися майже як вдома вже від моменту приїзду, окрім того Олександра служила своїм прекрасним співом і грою; старанням пані кухара - ми їли найсмачнішу їжу, приготовлену з любов’ю. Безмірно вдячні Ірочці, яка служила дитячим аніматором.
За все Слава Богу!
Надія Петрик
Джерело: Світло-Життя