Під час богослужіння у соборі Святого Петра, яке очолив Державний Секретар Апостольського Престолу і в якому взяли участь дипломати, звучала також молитва українською мовою.
Про це пише Vatican News.«Ми зібралися тут цього вечора, щоби випрошувати в Бога дару миру в Україні та щоби просити його допомогти кожній людині доброї волі бути ремісником миру», – цими словами кардинал П’єтро Паролін, Державний Секретар Апостольського Престолу, розпочав проповідь під час Святої Меси, яку він увечері 16 березня 2022 року, очолив у базиліці Святого Петра у Ватикані за участі дипломатичного корпусу, акредитованого при Апостольському Престолі.
«Якщо ми зібралися тут, щоби молитися за мир, то це тому, що ми переконані, що молитва ніколи не є даремною, що молитва може вплинути також і на ситуації, які по-людськи є найбільше безнадійними, що вона може, насамперед, змінити серця та уми», – сказав проповідник, покликаючись на слова Святішого Отця, сказані 12 березня під час Святої Меси в храмі Ісуса: «Можливо, звичка та певна обрядовість привела нас до думки, що молитва не перемінює людину та історію. Натомість, молитися означає перемінювати дійсність… Це не віддалення від світу, а переміна світу».
Дві «слави»
Далі кардинал Паролін перейшов до роздумів над євангельським уривком, в якому розповідалося про те, як мати апостолів Якова та Йоана звернулася до Ісуса з проханням: «Скажи, щоби двоє моїх синів сіли – один праворуч Тебе, а другий – ліворуч у Твоєму Царстві». А сталося це після того, як Спаситель передвіщав про пасхальні події, що мали статися в Єрусалимі. «По суті, йдеться про протистояння двох відмінних логік, двох різних “слав”: Божої слави, що переходить через хрест, і слави людей, якою є пошук світського успіху та влади», – зазначив кардинал Паролін, додаючи, що «навколо цього подвійного поняття слави обертається наше життя та історія всього світу».
«Не знаєте, про що просите», – суворо відповідає Ісус, пояснюючи, що той, хто хоче бути великим, повинен стати малим, той, хто хоче бути першим, повинен служити всім, бо й Він «прийшов не для того, щоби служили Йому, а щоби послужити й віддати свою душу як викуп за багатьох».
«Чи не здається вам, браття й сестри, що коли б ми насправді впроваджували в життя слова Ісуса, то всі конфлікти на землі крок за кроком зникли би? Чи не здається вам, що якщо би ми хоч трохи прислухалися до цього заохочення Нашого Господа, то зброя змовкла би, більше того, нам би не довелося її навіть виробляти?» – запитував проповідник, зазначаючи, що мир, якого нас вчить Бог, побудований на стосунках, в яких замість того, щоб поневолювати та поборювати одні одних, люди служать і допомагають одні одним.