Єпископ Микола Лучок: Бути інструментом Світла

Поки триває війна – час для нас, щоб ми навертались, ставали щораз світлішими, Божими людьми, усвідомлювали собі, в чому потрібно далі змінюватись, а з іншої сторони – бути інструментом Добра, інструментом Любові, інструментом Світла.

У пророка Єремії читаємо: «Проклятий той, хто уповає на людину, і покладає на тіло свою силу».

Прокляття – це місце темряви.

Коли людина віддаляється від Господа, вона віддаляється від Світла і у своє життя поволі, але впускає темряву.

Сьогодні цивілізація акцентує на саморозвитку. Бог хоче, щоб ми розвивали свої таланти. Але якщо я не запитую: «Господи, як Ти хочеш, щоб я розвивав свої таланти?», – тоді саморозвиток буде безбожним, і може призвести до прокляття: людина саморозвивається, планує, а потім її план рушиться, бо був збудований на людині.

У скількох людей у нашій країні сьогодні плани розсипані?

Можливо, ця розсипаність переживається як прокляття, тому що людина уповала на себе і стягнула на себе цей стан темряви.

Людина, яка покладає на тіло свою силу, яка говорить: «Збудую своє життя і буду жити для себе»

Молоді люди «живуть для себе», співживуть, не приймають дітей, контрацепція, аборти..

Злом є те, що людина чим далі, тим більше іде дорогою відступництва: навіть коли практикуючий християнин зосереджується на багатстві, самореалізації, плануванні – тим більше відступає від Бога.

Людина може Бога «відсунути», або потребувати Його лише корисливо.

Скажім собі щиро: дуже хочемо завершення війни, приходимо до Бога, молимось… Прийміть рішення, що буде далі з вашими стосунками з Богом, якщо війна припиниться?

Де будуть стосунки з Богом? Де вони тепер у твоєму житті?

Джерело: Veritas