Октава Різдва у поезії. Чекали на світло світу

Святкування октави Різдва заохочує нас до глибших роздумів над об'явленими таємницями. Нехай у цьому допоможе вірш Олександри Корчевської-Цехош.

Чекали на світло світу,
Ходім шукати сліди
Кучерявих пастушків
Що поча́ли нульовий рік
Що дмухали в ріг
І гнали овець
Чимдуж,
До червоних щік.

Мішки для золота,
Склянки з-під мира,
Загублені ремені скринь.
Їх втомлений цар покинув,
бо поспішав,
До убогих яскинь.

Шукай віслюка,
сонного як муха,
Лелек, що не прийшли,
бо їх не кликали.
Як і одну родину —
в святий Вифлиєм.
Який спав як міг,
Ігнорував як міг,
І закрив серця
на вічний нічліг.

Як ти, мамо, люба Маріє?
Світанок вуглинками тліє,
Дрімають зорі
в вуалі прозорій,
святкуючи за вас трьох.
Народився Господь,
Син, і Батько, і Дух,
Незбагненний людиноБог.

Зображення: Petrus van Schendel, Aanbidding van de herders, circa 1849.