Походив Бенон (1010–1106) зі шляхетного саксонського роду, народився в Гільдесгаймі. Навчання здобув у монастирі бенедиктинців, далі в катедральній школі, а після того вступив у орден святого Бенедикта, де 1040 року отримав свячення.
Завдяки побожному життю, розважливості та стриманості був обраний абатом монастиря. На цій посаді розкрилися його організаторські здібності. За підтримки короля Генріха IV 1066 року Бенон став єпископом Майсена. Йому вдалося налагодити адміністративний устрій Церкви, побудувати кілька монастирів і плідно провадити місії серед західних слов’ян, за що його інколи називають Апостолом слов’ян або Апостолом венедів.Святий у всьому тримався правди, тому, коли Генріх IV розпочав війну з Папою Григорієм VII, став на бік Понтифіка. За це Бенона ув’язнили. Легенда розповідає, що, прямуючи до в’язниці, він кинув ключі від катедри в річку Ельбу, а коли 1088 року отримав свободу, то знайшов їх у шлунку виловленої риби. Згодом Бенон підтримав істинного наступника апостола Петра – блаженного Урбана ІІ.
Єпископ був відданим пастирем своїх вірних. Він відмежувався від політичних інтриг і зосередив сили на духовному розвитку священиків і вірян дієцезії, скеровував до них проповіді й листи. Канонізований у XVI столітті, у часи діяльності Мартіна Лютера. Канонізація святого викликала гостру реакцію Лютера, плодом якої стала праця «Проти нового ідола і старого диявола, який буде возвеличений у Майсені».
Зображають святого в єпископських шатах. Атрибути - риба, ключі.
Уклала Юлія Бойко