14 лютого – свято святих Кирила і Мефодія, покровителів Європи

Кирило з дитинства цікавився наукою й культурою сусідніх народів, вивчив слов’янську мову. У 14 років вирушив до Константинополя, де студіював діалектику, геометрію, астрономію, філософію та риторику. Відкинувши пропозицію вигідного шлюбу, постановив стати священиком. Деякий час працював бібліотекарем, прагнучи усамітнення, пішов у монастир, але мусив повернутися, щоб викладати церковні та світські дисципліни в константинопольській вищій школі. Слухачі його лекцій за глибину думки почали називати Кирила Філософом.

У цей час Мефодій, який також отримав хорошу освіту та протягом 10 років керував слов’янською частиною Македонії, покинув службу й оселився в монастирі на горі Олімп. За прикладом брата тут замешкав і Кирило, але 861 року йому довелося вирушати на місію до Криму. Головною справою місії, до якої приєднався й Мефодій, була релігійна дискусія між християнами, євреями й сарацинами. Перебуваючи в Криму, брати знайшли реліквії Климента І.

Через кілька років Кирило й Мефодій вирушили душпастирювати в Моравію. Вони навчали люд тамтешньою мовою, переклали нею частину Біблії й літургійні книги. Саме Кирилові приписують створення слов’янського алфавіту – глаголиці. Проте така інкультурація наразилася на спротив франкських місіонерів, які наполягали на латині, і 867 року брати мусили їхати до Рима, щоби просити Папу розв’язати суперечку. Папа Адріан ІІ підтримав їхню справу, але Кирило вже не повернувся на місію: в Італії він тяжко захворів і 869 року помер, на смертному одрі склавши чернечі обіти.

Того самого року Папа призначив Мефодія архієпископом Сірмійським (сучасна Сремська Митровиця в Сербії), надавши йому владу над Моравією і Паннонією й погодившись на використання слов’янської мови в літургії. Проте коли Мефодій повернувся в ті краї 870 року, то франкські місіонери, попри папські привілеї, ув’язнили його на два роки. Після втручання Папи Йоана VIІI Мефодія звільнили, і він зміг продовжити місію. Хоча суперечки щодо літургійного використання народної мови точилися ще довго, святий зібрав навколо себе численних учнів, які згодом продовжили справу святих братів, і переклав Біблію. Помер Мефодій 885 року в Велеграді.

Братів, яких називають Апостолами слов’ян, вшановують у східному й західному обрядах. Їх вважають покровителями слов’янських народів. Папа Йоан Павло ІІ вбачав у них міст, який поєднав східну й західну традиції, тому проголосив їх покровителями екуменічного діалогу, а в 1980 – покровителями Європи. Також Кирило і Мефодій – покровителі Харківсько-Запорізької дієцезії.

Зображають святих у вбранні єпископа і ченця. Кирило може бути вдягнений у довгий плащ філософа, а Мефодій інколи тримає в руках ікону Останнього суду. Атрибути – хрест, книга, розгорнений сувій зі слов’янським алфавітом, модель храму.

Упорядкувала Юлія Бойко

Зображення: монумент Кирилу і Мефодію у Софії