Папа: глобальні проблеми вимагають спільних вирішень

Про це пише Vatican News.

«Взаємна довіра та готовність до спокійного зіставлення повинні надихати всі зацікавлені сторони, щоби знайти прийнятні та тривалі рішення в Україні та на Південному Кавказі, як також запобігти відкриттю нових криз на Балканах, у першу чергу в Боснії і Герцеговині», – таким було одне із побажань, які висловив Папа Франциск, зустрічаючись у понеділок, 10 січня 2022 року, з дипломатичним корпусом, акредитованим при Апостольському Престолі. Традиційна в цей період зустріч є нагодою для обміну побажаннями з нагоди початку нового року, підбиття підсумків та огляду наявних викликів.

«Завдання дипломатії, по суті, наступне: допомогти відкласти вбік розбрат, сприяти згоді та досвідчити те, що долаючи сипучі піски конфліктності, можемо наново відкрити глибоку єдність дійсності», – сказав Папа, дякуючи дипломатам за участь у цій «родинній зустрічі». «Ваша присутність завжди є відчутним знаком уваги ваших країн до Апостольського Престолу та його ролі в міжнародній спільноті», – додав він.

Триває боротьба з пандемією

Насамперед, Святіший Отець зосередився на тому, що боротьба з пандемією «досі вимагає значних зусиль з боку всіх». Він зауважив, що ми мали можливість побачити, що там, де відбулася ефективна кампанія щеплення, «зменшився ризик важкого перебігу хвороби», тому залишаються важливими зусилля, спрямовані на імунізацію населення, що вимагає як особистих, так і інституційних зусиль. «На всіх нас лежить відповідальність за те, щоби дбати про себе та про своє здоров’я, що виливається у шанування здоров’я того, хто перебуває поруч. Піклування про здоров’я є моральним обов’язком», – наголосив Папа.

У цьому контексті він звернув увагу на те, що сьогодні живемо в світі «сильних ідеологічних протиріч». А боротьба з пандемією вимагає «своєрідного піклування про реальність речей». «Вакцини не є магічним інструментом оздоровлення, але представляють, без сумніву, поряд із розвитком лікування, найраціональніше рішення для запобігання недузі», – сказав Папа, наголошуючи на необхідності таких рішень профілактики та імунізації, які залучатимуть також громадян, аби вони почувалися відповідальними. Це вимагає прозорої комунікації та інституційної рішучості. Врешті, потрібні спільні зусилля міжнародної спільноти, «аби все населення світу мало однаковий доступ до базового медичного лікування та вакцин», дбаючи також і про те, щоби монопольні правила не створювали додаткових перешкод.

Поступове відновлення діяльності

Далі Святіший Отець зауважив, що завдяки полегшенню обмежень, які діяли протягом 2020 року, минулого року він мав змогу прийняти у Ватикані чимало глав держав і урядів, а також релігійних провідників. Серед різних зустрічей він виокремив зустріч роздумів і молитви, присвячену Ліванові, скерувавши при цій нагоді слова солідарності до народу Країни кедрів і запевнення у молитві. Минулий рік також став нагодою здійснити кілька міжнародних Апостольських подорожей.

Явище міграції вимагає спільних зусиль

Зворушливою частиною однієї зі згаданих подорожей були відвідини табору біженців на грецькому острові Лесбосі, що дало поштовх поділитися кількома думками на тему міграції. Папа подякував урядам і окремим особам, які діють на користь прийняття та захисту мігрантів, зазначаючи, що «усвідомлює труднощі, з якими зустрічаються деякі країни перед обличчям масових потоків людей». «Від нікого не можна вимагати більше, ніж він може зробити, але існує чітка різниця між приймати, хоч і в обмеженій кількості, та повністю відкидати», – сказав він, наголошуючи на необхідності відкинути думку, що мігранти, мовляв, є проблемою інших.
Святіший Отець подякував італійській владі за те, що міг привести кілька біженців з Кіпру та з Греції, що було «простим, але значущим жестом». Він також підкреслив «фундаментальну важливість того», щоби Євросоюз знайшов внутрішнє порозуміння щодо мігрантів, так само, як зумів знайти його в питаннях долання наслідків пандемії. Водночас, Папа нагадав, що міграція стосується не тільки Європи.

Криза багатосторонності

Глава Католицької Церкви зауважив, що такі виклики, як міграція, боротьба з пандемією чи кліматичні зміни чітко показують «що ніхто не врятує сам себе», бо всі виклики нашого часу є глобальними. А тому «викликає стурбованість той факт, що перед обличчям дедалі більшої взаємопов’язаності проблем, зростає дедалі ширша фрагментація вирішень».

«Багатостороння дипломатія вже тривалий час переживає кризу довіри, спричинену зменшенням вірогідності соціальних, урядових і міжурядових систем. Важливі резолюції, заяви та рішення часто приймаються без справжніх переговорів, у яких всі країни мали би голос», – сказав Папа, вказуючи на те, що наслідком стала втрата довіри до міжнародних інституцій. Крім того, увага часто змістилася на теми, які «зі своєї природи вносять поділи та не є тісно пов’язаними із завданнями організації», через що порядок денний диктується мисленням, «яке зрікається природних підвалин людства та культурного коріння, що становлять ідентичність багатьох народів».

Ідеологічна колонізація

За словами Святішого Отця, йде мова про форму «ідеологічної колонізації», що не залишає місця для свободи вираження, а сьогодні набрала форми «cancel culture» (культури скасування). «В ім’я захисту відмінностей доходить до касування будь-якої ідентичності, несучи загрозу змусити мовчати позиції, які захищають позначену пошаною та врівноважену ідею різного сприйняття», – перестеріг він, вказуючи на те, що багатостороння дипломатія покликана бути «по-справжньому інклюзивною», не касуючи, але цінуючи відмінності та історичні сприйняття, якими позначені різні народи. І ніколи не слід забувати про те, що «існують деякі вічні цінності», які не завжди легко розпізнати, але які «надають стійкості та стабільності суспільній етиці».

Захист спільного дому потребує рішучих кроків

Серед глобальних викликів, які вимагають багатостороннього підходу, Папа згадав про зростання колективного усвідомлення нагальності піклування про наш спільний дім, який страждає від «постійної та нерозсудливої експлуатації ресурсів». Він скерував думку до деяких країн і регіонів, які страждають від негативних наслідків кліматичних змін та закликав міжнародну спільноти шукати спільні рішення та впроваджувати їх у життя. Деякі кроки в цьому напрямку були зроблені на кліматичній конференції в Ґлазґо, але «надто слабкі, якщо брати до уваги обсяг проблем, які слід вирішувати».

Долати конфлікти, що переростають у війни

Далі Глава Католицької Церкви підкреслив, що міжнародна спільнота повинна рахуватися з нагальністю пошуку вирішень нескінченних конфліктів, які іноді набирають форм справжніх проксі-війн. Він скерував думку до Сирії, наголошуючи на необхідності політичної і конституційної реформи, аби країна відродилася, але також подбати про те, щоби застосовувані санкції «не завдавали безпосереднього удару по щоденному життю», даруючи промінь надії населенню, ураженому бідністю. Не можна, за його словами, забувати про Ємен, «трагедію, що роками звершується в замовчуванні». Рік, що минув, не приніс «кроків уперед у мирному процесі між Ізраїлем і Палестиною», викликають тривогу ситуація в Лівії, акти насильства з боку міжнародного тероризму в Сахелю, внутрішні конфлікти в Судані, Південному Судані та Ефіопії. Потрібно знайти прийнятні та тривалі вирішення в Україні та на Південному Кавказі, запобігти ескалації на Балканах. Діалог і братерство є необхідними для подолання кризи в М’янмі.

Необхідність роззброєння, особливо, ядерного

За словами Папи, всі конфлікти полегшуються численністю доступної зброї та відсутністю скрупулів у тих, які її розповсюджують. На жаль, практика спростовує стримувальну роль великих арсеналів. Особливе занепокоєння викликає наявність автономних летальних озброєнь. Й «особливу тривогу» викликають ядерні арсенали.

«Світ, вільний від ядерної зброї, можливий і необхідний», – наголосив Святіший Отець, закликаючи міжнародну спільноту використати шанс, який може дати запланована Конференція щодо трактату про непоширення ядерної зброї. «Святий Престол залишається непохитним у ствердженні, що ядерна зброя є неадекватним і невідповідним інструментом для відповіді на загрози безпеці ХХІ столітті, а володіння нею є неморальним», – додав він, згадавши про важливість відновлення та позитивних результатів переговорів щодо ядерної угоди з Іраном.

Освіта та праця – дорога до миру

В заключній частині своєї промови до дипломатичного корпусу Папа торкнувся тем, яким присвячене його Послання на цьогорічний Всесвітній день миру, в якому він наголошував на ролі освіти й виховання, що є «першочерговим рушієм цілісного людського розвитку, вчиняючи особу вільною та відповідальною». Католицька Церква завжди визнавала та цінувала роль освіти, а тому причиною особливого болю Святіший Отець назвав той факт, що в деяких церковних виховних місцях траплялися випадки зловживань проти неповнолітніх. Однак, «жодне суспільство ніколи не може зректися від відповідальності виховувати», тому тривожним є скорочення бюджетів на освіту.

Другим аспектом цього послання є праця, «незамінний фактор для будування те збереження миру». За словами Папи, «не існує економічного розвитку без праці, і годі думати, що сучасні технології зможуть замінити додану вартість, набуту людською працею». Праця, крім того, є нагодою «відкриття власної гідності, зустрічі та загальнолюдського зростання», нагодою брати активну участь у спільному добрі.