(зел) Субота IІІ тижня звичайного періоду
Життєвий човен людини хитається на великому світовому океані. Часто його наповнюють хвилі різноманітних ідей та б’є вітер неправди. Стривожена людина призиває Божу допомогу та просить врятувати її. Ісус наповнює серця своїх учнів відвагою та мужністю. Очікує від них та кожного з нас лише одного – повної довіри до Нього як до Господа й Спасителя.
Або (біл) довільний спомин бл. БРОНІСЛАВА МАРКЕВИЧА, пресвітера
Броніслав Маркевич народився 13 липня 1842 р. в Прухніку (Польща). Висвячений на священика 1867 р. Після вісімнадцяти років неустанної та плідної пастирської праці у Перемишльській дієцезії, вступив у 1885 р. до до Салезіянського Згромадження, в якому був учнем св. Йоана Боско. У 1897 році сам заснував жіноче і чоловіче Згромадження Святого Архангела Михаїла. Палаючи любов’ю до Бога і ближнього та діючи в дусі “стриманості й працелюбності”, він присвятив усе своє життя покинутим дітям, а також бідній та морально занепалій молоді. Блаженний Броніслав помер 29 січня 1912 року. Беатифікований 19 червня 2005 року у Варшаві
Спільні Меси: про одного пастиря (стор. 119)
АНТИФОН НА ВХІД
Співайте Господу нову пісню, співайте Господу, уся земле! * Велич і краса перед обличчям у Нього, * сила й слава в Його святині. (Пс 96 (95), 1. 6)
КОЛЕКТА
Всемогутній, вічний Боже, керуй нашими діяннями згідно з Твоїм благоволінням, † щоб ми, в ім’я Твого возлюбленого Сина, * могли збагачуватися добрими вчинками. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, навіки вічні.
Або:
Всемогутній, милосердний Боже, Ти обрав блаженного Броніслава, пресвітера, опікуном та батьком для покинутої молоді; † вчини, просимо, щоб ми, заохочені прикладом його стриманості та працелюбності, * намагалися вірно виконувати Твою волю. Через Господа на- шого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, навіки вічні.
ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
Євр 11, 1-2. 8-19
Читання з Послання до євреїв.
Брати! Віра є підставою для речей, яких сподіваємось, доказ речей невидимих. Нею були засвідчені стародавні. Вірою Авраам, коли був покликаний іти на місце, яке мав одержати в спадок, – послухався і пішов, не знаючи, куди йде. Вірою прибув до обіцяної землі, немов до чужої, оселившись у шатрах з Ісааком і Яковом – співспадкоємцями тієї самої обітниці, тому що він очікував міста з підвалинами, архітектором і будівничим якого є Бог. Вірою ж і сама Сарра, будучи неплідною, дістала силу зачати, незважаючи на похилий вік, оскільки вважала вірним Того, хто обіцяв. І тому від одного – і до того ж майже померлого – народилося так багато, наче зірок на небі, наче незліченного піску край моря. У вірі повмирали всі вони, не одержавши обітниць, але здалека побачили їх і привітали, визнаючи, що вони є чужинцями і паломниками на землі. Адже ті, які так кажуть, визнають, що шукають батьківщини. А якби пам’ятали ту батьківщину, звідки вийшли, то мали б нагоду повернутися. Нині ж кращої бажають, тобто небесної. Тому Бог не соромиться називати себе їхнім Богом, адже Він приготував їм місто. Вірою Авраам, будучи випробовуваний, склав Ісаака і, свого єдинородного приносив у жертву той, хто отримав обітниці; той, кому було сказано: «В Ісаакові назветься твоє потомство». Оскільки він зрозумів, що Бог має силу воскресити з мертвих, тому й одержав його як символ. Слово Боже.
РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ
Лк 1, 69-70. 71-72. 73-75
Благословен Бог, бо свій люд навідав.
Бог підніс нам ріг спасіння *
у домі свого слуги Давида,
як заповів відвіку *
устами святих своїх пророків:
Спасіння від ворогів наших *
і з руки всіх, хто нас ненавидить,
щоб виявити милість батькам нашим *
і свій святий союз згадати:
Клятву, якою Він поклявся нашому батькові Аврааму, *
що дасть нам, визволеним з рук ворожих,
без страху Йому служити †
у святості й праведності перед Його обличчям *
по всі дні наші.
СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ
Йн 3, 16
Алілуя, алілуя, алілуя.
Аж так Бог полюбив світ,
що дав свого Єдинородного Сина,
щоб кожний, хто вірить у Нього,
не загинув, але мав життя вічне.
ЄВАНГЕЛІЄ
Мк 4, 35-41
† Читання святого Євангелія від Марка.
Того дня, як настав вечір, Ісус сказав своїм учням: «Переправимося на той бік». Відпустивши натовп, вони взяли Його, коли Він був у човні. Й і нші човни були з Ним. Та здійнялася сильна буря з вітром; і хвилі заливали човен, так що човен вже наповнювався водою. А Він був на кормі – спав на подушці. І будять Його, й кажуть Йому: «Учителю, хіба Тебе не обходить, що ми гинемо?» Вставши, Він погрозив вітрові й сказав морю: «Мовчи! Замовкни!» І вітер ущух, і настала велика тиша. І Він сказав їм: «Чому ви такі лякливі? Невже не маєте віри?» А вони злякалися сильним страхом і говорили один одному: «Хто ж Він такий, що і вітер, і море Його слухаються?» Слово Господнє.
МОЛИТВА ВІРНИХ
Наше життя – мов стеблина на вітрі; разом з Апостолами просі мо Господа, щоб Він змилосердився над своєю Церквою, яка ще й досі в різних куточках світу потерпає від гонінь та переслідувань:
1. Молімося за святу Церкву в країнах, де переслідують віруючих, щоб вона вистояла серед гонінь і випробувань.
2. Молімося за Святішого Отця, щоб рішуче і з батьківською турботою він провадив Церкву по бурхливих водах сьогодення.
3. Молімося за Україну, щоб у ній панувала правдива свобода віросповідання та злагода поміж конфесіями.
4. Молімося за тих, кого перемогли спокуси і дедалі глибше затягує гріховний вир, щоб вони, уповаючи на Господа, визволилися від впливу зла.
5. Молімося за померлих, щоб Господь вивів їх із глибин смерті до країни вічного спочинку.
6. Молімося за нас самих, щоб ми ніколи не зневірювалися і витривало йшли дорогою спасіння.
Господи Ісусе, за посередництвом Пресвятої Діви Марії, Твоєї Матері, смиренно просимо Тебе: вислухай наші молитви і порятуй нас від усякої небезпеки. Котрий живеш і царюєш навіки вічні.
МОЛИТВА НАД ДАРАМИ
Господи, наш Боже, милостиво прийми наші дари, * щоб вони стали спасенними для нас. Через Христа, Господа нашого.
Префація звичайна № 40-45.
АНТИФОН НА ПРИЧАСТЯ
Гляньте на Господа й розвеселіться, * обличчя ваше нехай не соромиться. (Пор. Пс 34 (33), 6)
МОЛИТВА ПІСЛЯ ПРИЧАСТЯ
Всемогутній Боже, дозволь нам, які прийняли Твою животворну благодать, * постійно радіти Твоїм даром. Через Христа, Господа нашого.
Життєвий човен людини хитається на великому світовому океані. Часто його наповнюють хвилі різноманітних ідей та б’є вітер неправди. Стривожена людина призиває Божу допомогу та просить врятувати її. Ісус наповнює серця своїх учнів відвагою та мужністю. Очікує від них та кожного з нас лише одного – повної довіри до Нього як до Господа й Спасителя.
Або (біл) довільний спомин бл. БРОНІСЛАВА МАРКЕВИЧА, пресвітера
Броніслав Маркевич народився 13 липня 1842 р. в Прухніку (Польща). Висвячений на священика 1867 р. Після вісімнадцяти років неустанної та плідної пастирської праці у Перемишльській дієцезії, вступив у 1885 р. до до Салезіянського Згромадження, в якому був учнем св. Йоана Боско. У 1897 році сам заснував жіноче і чоловіче Згромадження Святого Архангела Михаїла. Палаючи любов’ю до Бога і ближнього та діючи в дусі “стриманості й працелюбності”, він присвятив усе своє життя покинутим дітям, а також бідній та морально занепалій молоді. Блаженний Броніслав помер 29 січня 1912 року. Беатифікований 19 червня 2005 року у Варшаві
Спільні Меси: про одного пастиря (стор. 119)
АНТИФОН НА ВХІД
Співайте Господу нову пісню, співайте Господу, уся земле! * Велич і краса перед обличчям у Нього, * сила й слава в Його святині. (Пс 96 (95), 1. 6)
КОЛЕКТА
Всемогутній, вічний Боже, керуй нашими діяннями згідно з Твоїм благоволінням, † щоб ми, в ім’я Твого возлюбленого Сина, * могли збагачуватися добрими вчинками. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, навіки вічні.
Або:
Всемогутній, милосердний Боже, Ти обрав блаженного Броніслава, пресвітера, опікуном та батьком для покинутої молоді; † вчини, просимо, щоб ми, заохочені прикладом його стриманості та працелюбності, * намагалися вірно виконувати Твою волю. Через Господа на- шого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, навіки вічні.
ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
Євр 11, 1-2. 8-19
Читання з Послання до євреїв.
Брати! Віра є підставою для речей, яких сподіваємось, доказ речей невидимих. Нею були засвідчені стародавні. Вірою Авраам, коли був покликаний іти на місце, яке мав одержати в спадок, – послухався і пішов, не знаючи, куди йде. Вірою прибув до обіцяної землі, немов до чужої, оселившись у шатрах з Ісааком і Яковом – співспадкоємцями тієї самої обітниці, тому що він очікував міста з підвалинами, архітектором і будівничим якого є Бог. Вірою ж і сама Сарра, будучи неплідною, дістала силу зачати, незважаючи на похилий вік, оскільки вважала вірним Того, хто обіцяв. І тому від одного – і до того ж майже померлого – народилося так багато, наче зірок на небі, наче незліченного піску край моря. У вірі повмирали всі вони, не одержавши обітниць, але здалека побачили їх і привітали, визнаючи, що вони є чужинцями і паломниками на землі. Адже ті, які так кажуть, визнають, що шукають батьківщини. А якби пам’ятали ту батьківщину, звідки вийшли, то мали б нагоду повернутися. Нині ж кращої бажають, тобто небесної. Тому Бог не соромиться називати себе їхнім Богом, адже Він приготував їм місто. Вірою Авраам, будучи випробовуваний, склав Ісаака і, свого єдинородного приносив у жертву той, хто отримав обітниці; той, кому було сказано: «В Ісаакові назветься твоє потомство». Оскільки він зрозумів, що Бог має силу воскресити з мертвих, тому й одержав його як символ. Слово Боже.
РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ
Лк 1, 69-70. 71-72. 73-75
Благословен Бог, бо свій люд навідав.
Бог підніс нам ріг спасіння *
у домі свого слуги Давида,
як заповів відвіку *
устами святих своїх пророків:
Спасіння від ворогів наших *
і з руки всіх, хто нас ненавидить,
щоб виявити милість батькам нашим *
і свій святий союз згадати:
Клятву, якою Він поклявся нашому батькові Аврааму, *
що дасть нам, визволеним з рук ворожих,
без страху Йому служити †
у святості й праведності перед Його обличчям *
по всі дні наші.
СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ
Йн 3, 16
Алілуя, алілуя, алілуя.
Аж так Бог полюбив світ,
що дав свого Єдинородного Сина,
щоб кожний, хто вірить у Нього,
не загинув, але мав життя вічне.
ЄВАНГЕЛІЄ
Мк 4, 35-41
† Читання святого Євангелія від Марка.
Того дня, як настав вечір, Ісус сказав своїм учням: «Переправимося на той бік». Відпустивши натовп, вони взяли Його, коли Він був у човні. Й і нші човни були з Ним. Та здійнялася сильна буря з вітром; і хвилі заливали човен, так що човен вже наповнювався водою. А Він був на кормі – спав на подушці. І будять Його, й кажуть Йому: «Учителю, хіба Тебе не обходить, що ми гинемо?» Вставши, Він погрозив вітрові й сказав морю: «Мовчи! Замовкни!» І вітер ущух, і настала велика тиша. І Він сказав їм: «Чому ви такі лякливі? Невже не маєте віри?» А вони злякалися сильним страхом і говорили один одному: «Хто ж Він такий, що і вітер, і море Його слухаються?» Слово Господнє.
МОЛИТВА ВІРНИХ
Наше життя – мов стеблина на вітрі; разом з Апостолами просі мо Господа, щоб Він змилосердився над своєю Церквою, яка ще й досі в різних куточках світу потерпає від гонінь та переслідувань:
1. Молімося за святу Церкву в країнах, де переслідують віруючих, щоб вона вистояла серед гонінь і випробувань.
2. Молімося за Святішого Отця, щоб рішуче і з батьківською турботою він провадив Церкву по бурхливих водах сьогодення.
3. Молімося за Україну, щоб у ній панувала правдива свобода віросповідання та злагода поміж конфесіями.
4. Молімося за тих, кого перемогли спокуси і дедалі глибше затягує гріховний вир, щоб вони, уповаючи на Господа, визволилися від впливу зла.
5. Молімося за померлих, щоб Господь вивів їх із глибин смерті до країни вічного спочинку.
6. Молімося за нас самих, щоб ми ніколи не зневірювалися і витривало йшли дорогою спасіння.
Господи Ісусе, за посередництвом Пресвятої Діви Марії, Твоєї Матері, смиренно просимо Тебе: вислухай наші молитви і порятуй нас від усякої небезпеки. Котрий живеш і царюєш навіки вічні.
МОЛИТВА НАД ДАРАМИ
Господи, наш Боже, милостиво прийми наші дари, * щоб вони стали спасенними для нас. Через Христа, Господа нашого.
Префація звичайна № 40-45.
АНТИФОН НА ПРИЧАСТЯ
Гляньте на Господа й розвеселіться, * обличчя ваше нехай не соромиться. (Пор. Пс 34 (33), 6)
МОЛИТВА ПІСЛЯ ПРИЧАСТЯ
Всемогутній Боже, дозволь нам, які прийняли Твою животворну благодать, * постійно радіти Твоїм даром. Через Христа, Господа нашого.
Схожі новини
