Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
» » » Папа Франциск: «Ділитися з бідними означає взаємно збагачуватися»
09:10 П'ятниця 0 632
21-08-2020, 09:10

Папа Франциск: «Ділитися з бідними означає взаємно збагачуватися»

Повний текст папської катехези під час Загальної аудієнції у середу, 19 серпня, у Ватикані присвячений місцю потребуючих у процесі відбудови світу після пандемії.  
Дорогі брати і сестри, доброго дня!

Пандемія погіршила становище бідних та проявила ще більшість нерівність, яка панувала у світі. А вірус вражає всіх без винятку.

Тобто, з одного боку, необхідно знайти ліки від жахливого вірусу, який поставив світ на коліна. З іншого, ми повинні побороти вірус соціальної несправедливості, нерівних можливостей, маргіналізації суспільства та захистити найслабших. У цьому подвійному лікуванні є вибір, який, згідно з Євангелієм, не можна оминути: це перевага на користь бідних (пор. Апостольське повчання Evangelii gaudium [EG], 195).

Це не політичний, не ідеологічний чи вибір якоїсь політичної партії: перевага на користь убогих знаходиться в центрі Євангелія. Першим так зробив Христос. Ми почули в уривку з Другого послання до корінтян, що читався на початку аудієнції (8, 1-2.9): Він, «будучи багатим, заради вас Він став убогим, аби ви збагатилися Його зубожінням». Став одним із нас. І тому в центрі Євангелія знаходиться цей вибір, у центрі проповіді Ісуса.

Сам Христос, будучи Богом, применшив себе, ставши схожим на людей і вибрав не привілейоване життя, а стан слуги (пор. Флп 2, 6-7). Він народився в скромній родині і працював ремісником. На початку свого навчання Він оголосив, що в Царстві Божому бідні є благословенними (пор. Мт 5, 3; Лк 6, 20; EG, 197). Він жив серед хворих, бідних та вигнаних, показуючи їм милосердну любов Бога (пор. Катехизм Католицької Церкви, 2444). Часто його вважали нечистим, бо Він ішов до хворих, прокажених, а відповідно до тогочасних законів, контакт із ними приносив нечистоту. А Він ризикував, аби бути поруч із бідними.

Тому учнів Ісуса можна розпізнати за близькістю до бідних, принижених, хворих та ув’язнених, позбавлених їжі та одягу (пор. Мт 25, 31-36; ККЦ, 2443). Можемо прочитати той відомий протокол, на основі якого всіх нас судитимуть у 25-му розділі Євангелія від Матея. Це головні критерії автентичності християн (пор. Гал. 2, 10; EG 195). Деякі помилково вважають, що ця преференційна любов до бідних є завданням для небагатьох, але насправді це місія всієї Церкви (пор. Св. Йоан Павло, Енцикліка Sollicitudo rei socialis, 42). «Кожен християнин і кожна спільнота покликані бути Божими знаряддями для визволення та допомоги бідним» (EG, 187).

Віра, надія та любов повинні надихати нас на любов до тих, хто найбільше її потребує, що виходить за рамки необхідної допомоги (пор. EG, 198). Вона полягає у спільному прямуванні, дозволі, аби вони нас євангелізували, бо добре знають Христа, котрий страждав, аби ми дозволити собі «заразитися» їхнім досвідом спасіння, їхньою мудрістю та творчістю (пор. там само). Ділитися з бідними означає взаємно збагачуватися. І якщо існують «хворі» соціальні структури, які заважаютьбідним мріяти про майбутнє, то ми повинні спільно працювати над їхнім зціленням та зміною (пор. там же, 195). До цього спонукає любов Христа, котрий полюбив нас цілком (пор. Йн 13, 1) і який іде до екзистенційних меж. Проведення периферії до центру означає зосередження нашого життя на Христі, який за нас «став бідним», щоб «збагатити нас своєю бідністю» (2 Кор 8, 9).

Ми всі стурбовані суспільними наслідками пандемії. Багато хто хоче повернутися до нормального життя та відновити свою діяльність. Але ця «нормальність» не повинна нести соціальну несправедливість та деградацію навколишнього середовища. Пандемія – це криза, а з кризи вийдемо або кращими, або гіршими. Ми маємо вийти з кращими, аби виправити суспільну несправедливість і зупинити деградацію суспільства. Сьогодні у нас є шанс побудувати щось краще. Наприклад, ми можемо розвивати економіку на основі цілісного розвитку бідних, а не на надмірній опіці. Не хочу цими словами засуджувати турботу; соціальна праця важлива. Поміркуймо про волонтерство, яке є чи не найкращою роботою Церкви. Звичайно ж, це турбота, але ми маємо йти далі, аби вирішувати проблеми, які спонукають нас до надання соціальної опіки. Економіка, яка не вдається до засобів захисту, які насправді отруюють суспільство, так як доходи, відірвані від створення гідних робочих місць (див. EG, 204). Цей вид прибутку відмежований від реального сектору економіки, який повинен приносити користь звичайним людям (пор. Енцикліка Laudato si '[LS], 109), а також іноді байдужий до шкоди, завданої спільному дому. Перевага на користь бідних, це етична та соціальна вимога, яка випливає з любові Бога (пор. LS, 158), дає нам поштовх до роздумів та до планування економіки, в якій люди, особливо найбідніші, перебувають у центрі. Заохочує нас також до винайдення ліків від вірусу, що дають перевагу тим, хто найбільше цього потребує. Як було би сумно, якби найбагатші мали пріоритетний доступ до вакцини Covid-19! І Як було би сумно, якби така вакцина стала власністю тієї чи іншої держави, коли не була би загальнодоступна. І яким було би скандалом те, що господарська сила, яку спостерігаємо – що у більшості походить з публічних засобів - концентрувалася на рекомпенсації збитків тим галузям промисловості, які не спричиняються до інтеграції відкинутих, до популяризації найменших, до спільного добра або турботи про створене середовище (там само).

Якби вірус знову загострився у світі, несправедливому до бідних та найслабших, то ми повинні змінити цей світ. Наслідуючи приклад Ісуса, лікаря інтегральної любові Бога, тобто зцілення фізичного, соціального та духовного (пор. Йн 5, 6-9), як це було у зціленнях, які вчинив Ісус, ми повинні діяти вже зараз, щоб зцілити від епідемії, спричиненої малими невидимими вірусами, і зцілити від тих, які викликані великою соціальною несправедливістю. Пропоную зробити це, починаючи з Божої любові, поставивши периферію в центр і найменших на перше місце. Не забуваймо про цей протокол – 25-й розділ Євангелія св. Матея, на основі якого нас судитимуть! Впроваджуймо його в життя, виходячи з епідемії. І на основі цієї конкретної любові, як говорить Євангеліє, закоріненої у надії та заснованій на вірі, буде можливим здоровий світ. В іншому випадку вийдемо з кризи у гіршому стані, ніж у нього увійшли. Нехай Господь нам допоможе, дасть сили, аби ми вийшли з нього кращі, відповідаючи на потреби сучасного світу. Дякую!

Переклад КМЦ 
Слово Папи Франциска 14:31 Неділя 0 196 Дозвольмо Христовому мирові перемогти! Великоднє послання Папи Франциска У неділю Пасхи, 17 квітня 2022 року, Папа Франциск відслужив вранці Святу Месу на площі Святого Петра у Ватикані, а опівдні виголосив з лоджії базиліки Святого Петра наступне великоднє послання, після якого уділив урочисте благословення "Urbi et Orbi".
Інформаційне повідомлення
Коментувати статті на нашому сайті дозволено лише на протязі 7 днів з моменту публікації.