Про свою історію покликання, напередодні Всесвітнього дня молитви про покликання, що припадає на 8 травня, розповідає настоятель парафії у м. Свалява о. Томас Коза SDS.
Основні цитати з розмови зі священником:
- У родині було 10 дітей, бабуся ще в дитинстві казала: «Цей буде священником!», на що відповідав: «ні, ні, цього не може бути!».
- Попри те, що троє братів міністрували, міністрантом не був, боявся: «а якщо стану священником?».
- До згромадження сальваторіанів вступив у 24 роки, вдома про рішення не знав ніхто. Звільнився з роботи і поставив родину перед фактом – від завтра я вже у згромадженні.
- Дізнавався: «а що Бог від мене хоче?».
- Перед тим, як вступити до згромадження працював 9 років малярем, закінчив перший курс архітектури … але зрозумів – те, що я роблю, це не те, що Бог від мене хоче.
- Часто діти наслідують своїх батьків: релігійне життя вдома накладається на формування майбутніх родин.
- Радянські часи впровадили багато зла у наших сім’ях.
- Змушувати потрібно в першу чергу себе: коли батьки самі не моляться, не ходять на Святу Месу – як вони можуть змушувати дітей? Показувати власний приклад – те, що через насильство і примус – не діє.
- Поки на світі є хоч одна людина, яка не знає Ісуса Христа - ти не можеш відпочивати. Бог кожного з нас обдарував здібностями – це все маємо використовувати, щоб проповідувати Ісуса Христа.
- Бог кожного з нас покликав до щастя. Людина тоді щаслива, коли розпізнає своє покликання.
- Бог говорить по–різному до нас, головне почути.
- Як показати Ісуса іншим? Свідчити своїм життям.
- Вірити – це не стояти цілодобово на колінах у церкві. Це – виконувати свої повсякденні обов’язки.
- Ісус - мій Друг. Той, з Ким іду через життя.
P.S: Запис цієї розмови для Veritas ми зробили в останні мирні дні, до війни, однак приклад отця надихає та дасть можливість замислитися над своїм життям особливо у цей час ...
Джерело: Veritas