Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
» » » Хресна дорога з Папою Франциском 2021

Хресна дорога з Папою Франциском 2021

Текст роздумів Хресної дороги, що відбулась у Велику П`ятницю на площі Св. Петра у Ватикані під проводом Папи Франциска.
Вступ: Дорогий Ісусе, Ти знаєш, що ми, діти, також маємо хрести, що не є ані легшими, ані важчими від тих, що мають дорослі; і вони є справжніми хрестами, тягар яких відчуваємо навіть вночі. І лише Ти це знаєш і приймаєш поважно. Лише Ти.

Лише Ти знаєш, наскільки важко для мене вчитися опановувати страх темряви і самотності.

Лише Ти знаєш, наскільки важко прокидатися кожного ранку повністю мокрим від страху.

Лише Ти знаєш, наскільки важко сприймати, що розмовляю я не так добре як інші, що не вмію так швидко думати і правильно рахувати.

Лише Ти знаєш, як важко дивитися на своїх батьків, які сваряться, гримають дверима і днями не розмовляють.

Лише Ти знаєш, наскільки є важко, коли з тебе глузують інші, і ти розумієш, що тебе вилучили зі свята.

Лише Ти знаєш, як це бути бідним, і що мусиш відмовлятися від того, що мають твої друзі.

Лише Ти знаєш, наскільки є важко звільнитися від таємниці, яка завдала нестерпного болю, і ти не знаєш кому про це можна розповісти, щоб тебе потім не зрадили, не звинуватили, або не повірили.

Дорогий і добрий Ісусе! Ти був дитиною як я: Ти також, граючись, можливо, падав і завдавав собі болю; Ти також ходив до школи, і можливо, якесь завдання Тобі не вдалося розв’язати якнайкраще; Ти також мав батька і матір, і знаєш, що інколи, зовсім немає бажання слухатися коли тобі, наприклад, кажуть виконати домашнє завдання, винести сміття, заправити ліжко чи прибрати у кімнаті; Ти також ходив на катехезу і на молитви, і знаєш, що я не завжди туди іду з великою радістю.

Дорогий мій і любий Ісусе! Ти знаєш, передусім, що в світі є діти, які не мають що їсти, не мають змоги навчатися, яких використовують і, навіть, які змушені воювати.

Допоможи нам кожного дня нести наші хрести, як Ти ніс свій. Допоможи нам ставати кращими, щоб бути такими, як Ти цього хочеш. Я знаю, що Ти є завжди поруч, і що ніколи мене не залишиш. Не залишиш навіть тоді, коли маю великий страх – Ти пошлеш мені на поміч Ангела Охоронця, щоб він кожного дня мене захищав і давав світло. І за це я Тобі безмежно дякую. Амінь.


Стояння І

Понтій Пилат видає Ісуса на смерть


«А Пилат, бажаючи відпустити Ісуса, знову заговорив до них. Та вони кричали, вигукуючи: Розіпни, розіпни Його! І Пилат присудив згідно з їхніми вимогами: відпустив того, за кого вони просили, який за бунт і вбивство був кинутий до в’язниці, а Ісуса видав на їхню волю». (Лк 23, 20-21.24-25)

Коли я був у першому класі, мого однокласника, Марко, звинуватили у тому, що він вкрав обідній перекус свого товариша по парті. Я знав, що це неправда, але промовчав. Я тим не переймався, до того ж всі говорили, що він винний. Для чого я повинен був втручатися?

Кожного разу, коли про це думаю, мені стає соромно – я відчуваю біль за те, що так поводився. Я міг би допомогти своєму другові, міг сказати правду і тим самим, звершити справедливість. Але я повів себе як Пилат, зробивши вигляд так, ніби нічого й не сталось – вибрав для себе більш вигідний шлях і вмив руки. Сьогодні, я дуже шкодую про це: хотілося б мати трішки більше відваги, слідувати за покликом свого серцям і допомогти другові у важкій ситуації.

Інколи чуємо голос тільки тих, хто чинить і хоче зла, а інколи справедливість – це як дорога вгору, з труднощами і перешкодами, але маємо біля себе Ісуса, готового підтримати нас і допомогти.

Молитва дітей: Ісусе, обдаруй мене простим і щирим серцем, щоб мати відвагу і силу, навіть у труднощах, крокувати у Твоїй справедливості: «Навіть коли б ходив долиною темряви, – я не боюся лиха, бо ти зі мною» (Пс 23,4).

Господи, добрий Отче, наповни нас Твоїм Святим Духом і обдаруй твоєю силою, бо тільки так будемо мати відвагу бути свідками твоєї правди, що є шляхом справедливості і примирення. Через Христа Господа нашого. Амінь.


Стояння ІІ

На Ісуса покладають хрест


«А мужі, які тримали Ісуса, глумилися з Нього, б’ючи; вони, закривши Йому лице, запитували Його, кажучи: Пророкуй: хто Тебе вдарив? І багато іншого, зневажливого, наговорювали на Нього». (Лк 22, 63-65)

У класі, ми по черзі читали книгу «Чайка і Кіт». Коли прийшла черга Мартини, вона почала плутати між собою букви і фрази втратили своє значення, і так слово за словом. Я почав сміятися, а зі мною всі інші. Пам’ятаю Мартину, як вона почервоніла, її голос перервався і очі наповнились слізьми.

Можливо, нашим наміром не було її якось висміяти, але все ж таки, наш сміх завдав їй болю і викликав сльози!

Переслідування – це не далекий спогад двох тисяч років тому: часом деякі наші вчинки можуть осуджувати, ранити і «топтати» якогось брата або сестру. Інколи, завдаючи комусь болю, це може спонукати нас до задоволення, тому що з тим болем ми замаскували наші особисті недоліки.

Ісус навчив нас любити і в Його любові є відповідь на всі страждання. Маємо бути готові на все, щоб не чинити іншим зла, а навпаки, чинити іншим більше добра.

Молитва дітей: Ісусе, ніщо нас не від’єднає від Твоєї любові. Вчини нас здібними любити наших братів і сестер які є менш щасливі за нас.

Господи, добрий Отче, який послав нам Ісуса, слухняного аж до смерті, обдаруй нас силою Твоєї любові, щоб ми відважно приймали наш хрест. Через Христа Господа нашого. Амінь.


Стояння ІІІ

Ісус падає під тягарем хреста


«Та він наші недуги взяв на себе, він ніс на собі наші болі. Ми ж, ми гадали, що його покарано, що Бог його побив, принизив. Він же був поранений за гріхи наші, роздавлений за беззаконня наші. Кара, що нас спасає, була на ньому, і його ранами ми вилікувані». (Іс 53,4-5)

В п’ятому класі я був найкращим з математики: я швидко виконував контрольні роботи і завжди отримував оцінку тільки «відмінно».

Коли я вперше отримав оцінку «незадовільно», я подумав, що є пустим місцем, відчув тягар несподіваної невдачі. Я відчував себе самотнім і ніхто мене не підтримував.

Але та ситуація, допомогла мені «вирости»: вдома мене підтримали мої батьки, вони дали відчути мені свою любов; я встав і зосередився на навчанні, докладаючи максимум своїх зусиль.

Сьогодні я знаю, що кожного дня ми можемо спіткнутися і впасти. Але Ісус завжди є поруч, аби підтримати нас за руку, взяти на себе тягарі наших хрестів і знову розпалити в нас надію.

Молитва дітей: Ісусе, Ти впав під тягарем великого хреста, якого ніс. Я також часто падаю і роблю боляче іншим й собі. Бережи мене на моєму шляху і обдаруй мене силою, щоб я зносив свої тягарі разом з Тобою.

Господи, Ти взяв на себе наші страждання. Не залишай нас під тягарем наших хрестів, які часом здаються незносно важкими. Ти котрий живеш і царюєш на віки вічні. Амінь.


Стояння ІV

Ісус зустрічає свою Матір


«Як забракло вина, Мати Ісуса каже Йому: «Не мають вина!» А Ісус їй каже: «Що до того Мені й тобі, жінко? Ще не настала Моя година». Його Мати промовила до слуг: «Зробіть, що тільки Він вам скаже». (Йн 2, 3-5)

Коли я думаю про свою маму – бачу її лагідне обличчя, відчуваю тепло її обіймів і усвідомлюю собі всю її любов до мене.

Вона всюди мені товаришує: на тренуванні з футболу, на курсах з англійської мови і на катехезі, в неділю, зранку.

Увечері, навіть якщо втомлена, допомагає мені виконувати домашнє завдання; якщо вночі мені присниться щось страшне – вона сідає біля мене, заспокоює і чекає, поки я знову засну.

Якщо у мене з’являються проблеми чи якісь сумніви, або просто тривожні думки – вона завжди є диспозиційна і вислуховує мене з посмішкою на обличчі. І в найважчі моменти: не мушу говорити якісь слова, вистачить лише погляду – вона одразу все розуміє та допомагає пройти через кожну трудність.

Молитва дітей: Ісусе, допоможи щоб Марія, наша Небесна Матір, пригорнула нас до свого серця.

Господи, добрий Отче, дай нам зустріти люблячий погляд Марії, аби кожний із нас, звільнений від особистої внутрішньої самотності, міг відпочити в материнських обіймах Тієї, яка в Ісусі обійняла і полюбила кожну людину. Котрий живе і царює на віки вічні. Амінь.


Стояння V

Кириней допомагає Ісусові нести Хрест


«І коли повели Його, вони, схопивши якогось Симона з Киринеї, який йшов з поля, поклали на нього нести за Ісусом хрест». (Лк 23,26)

Під час літніх канікул, я грався з друзями зі свого кварталу, в парку навпроти дому. Вже кілька місяців, як у нас з’явилися нові сусіди, у яких був син мого віку. Він з нами не грався, навіть добре не розумів нашої мови.

Одного дня, я зауважив, що він спостерігає за нами здалеку – він хотів з нами гратися, але не мав відваги запитати нас про це.

Я підійшов до нього, ми познайомились та я й запропонував йому пограти з нами у футбол. З того дня, Валід став, не тільки, воротарем нашої команди, а й моїм найкращим другом.

Дивлячись здалеку на якусь людину, спочатку бачимо тільки силует, пізніше розуміємо чи це чоловік чи жінка, поступово вимальовується форма та деталі її обличчя, але тільки коли приймаємо її як брата чи сестру – відкриваємо наше серце на Ісуса.

Молитва дітей: Ісусе, допоможи мені приймати з любов’ю всіх братів і сестер, самотніх та мігрантів, яких я зустріну на своєму шляху.

Господи, навчи нас розпізнавати Тебе у всіх, кого зустрічаємо на нашій життєвій дорозі; дай нам відваги та блаженства нагодувати голодного, напоїти спраглого, прийняти подорожуючого, одягнути нагого і вилікувати хворого – щоб зустріти і прийняти Тебе у кожному братові й у кожній сестрі. Ти котрий живеш і царюєш на віки вічні. Амінь.


Стояння VI

Вероніка витирає обличчя Ісусу


«Тоді озвуться до Нього праведники, кажучи: «Господи, коли ми бачили Тебе голодним і нагодували, або спраглим і напоїли? Коли ми бачили Тебе чужинцем і прийняли, або без одягу і одягнули? Коли ми бачили Тебе хворим, або у в’язниці, і прийшли до Тебе?» Цар у відповідь скаже їм: «Воістину кажу вам: те, що зробили одному з Моїх найменших братів, ви зробили Мені». (Мт 25, 37-40)

Цього дня я мав грати найважливіший матч чемпіонату. Це була нагода щоб показати всі свої можливості.

У роздягальні я відчував себе збентежено, та коли вийшов на стадіон побачив серед вболівальників Маркo, свого найкращого друга, який хоч не любив футбол, прийшов мене підтримати. Це був перший раз, коли він прийшов подивитись як я граю, але на жаль ми програли.

Коли приймав душ, я був сумний та знеохочений, але вийшовши з роздягальні я зустрів свого друга: він чекав на мене з апельсиновим соком у руці. Ми провели трішки часу разом. В такий спосіб, запропонований сік та спільно проведений час, вчинили все інше більш витривалим. Ця поразка стала для мене менш болючою.

Одна зустріч, один погляд, один жест можуть змінити наш день та наповнити наше серце.

У стражденному обличчі якогось друга або чужинця, що можу зустріти на своєму шляху – присутнє обличчя Ісуса… Чи матиму я відвагу наблизитись до Нього?

Молитва дітей: Ісусе, дай мені зустріти Твій погляд у моменти труднощів, щоб я міг знайти підтримку у Твоїй любові.

Господи, вчини щоб світло Твого обличчя, повного милосердя, загоїло гріховні рани, які завдають нам страждання. Ти, котрий живеш і царюєш на віки вічні. Амінь.


Стояння VII

Ісус падає вдруге


«Він не вчинив гріха, і не знайдено підступу в устах Його; Він сам своїм тілом підняв наші гріхи на дерево, щоб ми, померши для гріхів, жили для праведності; Його ранами ви оздоровлені. (1Пт 2, 22.24)

У п’ятому класі я дуже хотів щоб мені, на закінчення року, дали прочитати урочисту кінцеву промову. Я багато репетирував перед дзеркалом, але вчителька вирішила дати цю промову Джованні. Він був досить замкнутим в собі хлопчиком.

У той момент, я почувався принижено. Я злився на самого себе, на свою вчительку та Джованні. Промова видалась успішною. З того часу, Джованні став впевненішим і відкрився для цілого класу.

Моє розчарування послужило допомогою для іншої людини. Рішення ж вчительки стало для Джованні гарною нагодою, щоб себе проявити, який дійсно цього потребував.

Молитва дітей: Ісусе, зроби мене інструментом Твоєї любові, вчини щоб я чув крик страждання тих, хто живе у важких обставинах, щоб я міг їх потішити.

Господи, Ти впав на землю як звичайна людина. Дай нам сили піднятися, коли ми не маємо навіть бажання цього робити. Зміцни нас і дай певність, що у втомі та в усамітненні, завжди можемо розпочати наново свій шлях, з Твоєю присутністю біля нас. Ти, котрий живеш і царюєш на віки вічні. Амінь.


Стояння VIII

Ісус зустрічає єрусалимських жінок


«Ішла ж за Ним велика юрба народу та жінки, які голосили й оплакували Його. Повернувшись до них, Ісус сказав: «Дочки єрусалимські, не плачте за Мною, краще плачте за собою та за своїми дітьми». (Лк 23, 27-28)

Ми з моїм братом, постійно грали у відеоігри після обіду. Ввечері мама запитала, чи ми виконали домашнє завдання. Ми разом відповіли: «Так, мамо». Я одразу пішов до своєї кімнати і почав працювати над домашнім завданням, мій брат же залишився дивитися телевізор на дивані.

Наступного дня, він не пішов до школи, прикидаючись, що у нього сильно болить живіт. Повернувшись додому, я пішов до нього у кімнату, аби поговорити про те, що сталося: ми помилилися збрехавши мамі, і він – що вдавав біль у животі. Я запропонував йому не гаяти часу і одразу приступити до виконання домашнього завдання. Також я допоміг йому наздогнати матеріал за попередній день. Після того як ми закінчили, могли знову провести разом час, граючись у відео ігри. Допомогти братові виправитися – це складний жест, але необхідний – вимагає відваги, простоти та делікатності.

Молитва дітей: Ісусе, Ти наповнюєш наше серце лагідністю і вразливістю, вчини нас здібними захищати наших найменших братів та сестер.


Стояння ІX

Ісус падає втретє


[Ісус сказав] «Знову й знову запевняю вас: якщо зерно пшениці, впавши на землю, не вмре, воно залишиться одне. Якщо ж умре, – принесе великий урожай. Хто любить душу свою, той погубить її; хто ж ненавидить душу свою в цьому світі, той збереже її для вічного життя». (Йн 12, 24-25)

Цього останнього року, ми з родиною не змогли відвідати наших дідусів та бабусь; мої батьки сказали що це небезпечно, бо можемо їх заразити коронавірусом. Мені їх не вистачає!

Також, я сумую за своїми друзями з волейбольного гуртка і групи скаутів. Я часто відчуваю себе самотньою.

Школу теж закрили: раніше ми могли ходити до неї не дуже охоче, але зараз так хочеться повернутися до класу, щоб знову побачити своїх однокласників та вчителів.

Смуток від самотності, іноді, стає нестерпним: ми відчуваємо себе всіма «покинутими», нездатними посміятися – так як Ісус є прибитими до хреста…

Молитва дітей: Ісусе – вічне світло, прошу Тебе, засяй, коли я губитимуся в своїх темних думках, які віддаляють мене від Тебе.


Стояння X

З Ісуса знімають одяг


«[Солдати ] розіп’яли Його, і розділили Його одяг, кидаючи жереб, хто що візьме. Це щоби збулося Писання, яке гласить: Розділили Мій одяг між собою і за Мій плащ кидали жереб. Воїни так і зробили». (Мк 15, 24; Йн 19, 24б)

На полицях моєї кімнати є багато ляльок, – кожна є іншою. Я отримувала у подарунок нову ляльку при кожній нагоді. Я дуже любила усіх своїх маленьких подруг.

В неділю, під час оголошень на Святій Месі, настоятель говорив про збір іграшок для дітей біженців із Косова. Повернувшись додому, я подивилась на свої ляльки і подумала: «Вони дійсно мені потрібні?»

Зі смутком я вибрала декілька старіших ляльок, до яких була менш прив’язана; приготувала коробку, щоб наступної неділі занести її до храму. Ввечері, у мене було враження, що я недостатньо зробила. Перш ніж піти спати, я повністю наповнила коробку, спустошивши свої полички.

Позбавлення зайвого – облегшує душу і звільняє від егоїзму. Давати – приносить більше щастя, ніж отримувати.

Молитва дітей: Ісусе, чувай над моїм серцем. Вчини його вільним від матеріальних благ. Допоможи мені ділитися не тільки зайвим, але і чимось необхідним.

Господи, добрий Отче! Зроби меншими наші відстані; вчини нас бути щедрими на дари Твого провидіння, в діленні з нашими братами та сестрами. Через Христа Господа нашого. Амінь.


Стояння XI

Ісуса прибивають до хреста


«А народ стояв і дивився. Насміхалися і начальники, кажучи: «Він інших спасав, тож нехай спасе і cебе cамого, якщо Він Христос, Божий Обранець!» Глузували з Нього й воїни; вони, приступаючи, подавали Йому оцет і казали: «Якщо Ти – юдейський Цар, спаси cебе!» (Лк 23, 35-37)

На Різдво, разом із групою скаутів, ми поїхали до Риму, щоб допомогти Сестрам Місіонеркам Милосердя роздавати обіди потребуючим, відмовляючись від святкового дня проведеного з родиною.

Дорогою в поїзді я роздумував над речами, які я втрачу через цю подорож: смачний обід, спільна родинна гра, панетон, розкриття подарунків перед каміном…

Повертаючись, я згадував обличчя людей яким я послужив, їхні посмішки і їхні історії… Свідомість того, що цих людей обдарували моментами радості й опіки – зробила це Різдво незабутнім.

Жертвувати себе самого і служити комусь з любов’ю – цього нас навчає Ісус із Хреста.

Молитва дітей: Ісусе, звільни нас від нашої гордині і нашого упередження. Вчини, щоб наше серце було відкрите на інших.

Господи, обдаруй нас благодаттю, щоб ми не залишались поневолені нашими гріхами, але допоможи бачити в кожній нашій слабкості, нову можливість і просвітлення сили Твого Хреста, який дає життя і надію. Ти, Котрий живеш і царюєш на віки вічні. Амінь.


Стояння XII

Ісус помирає на Хресті


«І коли настала шоста година, наступила темрява по всій землі – до дев’ятої години; померкло сонце, а завіса храму роздерлася надвоє. Скрикнувши гучним голосом, Ісус промовив: «Отче, у Твої руки передаю свій дух!» Сказавши це, Він віддав духа». (Лк 23, 44-46)

Нещодавно, після розмови між своїми однокласниками на одну тему, я написав опрацювання, яке стосувалося дітей, що стали жертвами мафії. Я запитую себе: «Як можна робити такі жахливі речі? Чи справедливо пробачати такі речі? А я зміг би таке зробити?»

Ісус, помираючи на Хресті, подарував спасіння кожному, без винятку. Він не прийшов, щоб кликати справедливих, але грішників, які мають покору і відвагу навернутися.

Молитва дітей: Ісусе, дай нам сили пробачати. Ти сказав: «На небі буде більша радість від одного грішника, що навернувся, ніж від дев’яносто дев’яти справедливих, які не потребують навернення».

Господи Ісусе, що помер за нас на Хресті. Прийми наше життя, нехай воно з’єднається з Твоїм, як постійна і цілковита жертва. Ти, Котрий живеш і царюєш на віки вічні. Амінь


Стояння XIII

Тіло Ісуса зняли з Хреста


«Коли настав вечір, прийшов заможний чоловік з Ариматеї на ім’я Йосиф, який і сам був учнем Ісуса; він прийшов до Пилата й попросив тіло Ісуса. Після чого Пилат наказав дати». (Мт 27, 57-58)

Із швидкої допомоги вийшли люди, які нагадували астронавтів, повністю закриті: у рукавицях, в масках і козирках. Вони забрали дідуся, який вже кілька днів мав проблеми з диханням.

Це був останній раз, як я бачив дідуся. Він помер через кілька днів у лікарні. Уявляю, що він також страждав через самотність.

Я не міг фізично бути близько біля нього, попрощатися з ним, і бути для нього підтримкою.

Я молився за нього кожного дня – лише в такий спосіб міг товаришувати йому в його останній земній подорожі.

Молитва дітей: Дякую Тобі Ісусе, що Ти подарував мені своєю смертю на Хресті силу надії.

О Господи, добрий Отче! Обдаруй нас відчуттям Твоєї близькості, як присутності втіхи і примирення; до того моменту в якому, через дар Твого провидіння, покличеш нас назавжди з Тобою возз’єднатися. Через Христа Господа нашого. Амінь


Стояння XIV

Тіло Ісуса поклали до гробу


«Взявши тіло, Йосиф обгорнув Його чистим полотном і поклав Його до своєї нової гробниці, яку висік у скелі, та, прикотивши до отвору гробниці великий камінь, відійшов». (Мт 27, 59-60)

Дорогий Ісусе! Мене звати Сара. Мені дванадцять років і я хочу Тобі подякувати, за те, що сьогодні Ти навчив мене чинити добро в ім’я Твоєї любові. Ти навчив мене долати кожне страждання, довіряючи Тобі і любити іншого, як свого брата; падаючи – вставати; служити іншим; звільнитися від упереджень; розпізнавати найважливіше і, передусім, єднати кожного дня своє життя з Твоїм. Сьогодні, дякуючи прояву Твоєї безмежної любові, знаю, що смерть – це не кінець всього.

Молитва дітей: Ісусе, допоможи не припиняти наші молитви, коли чуємо тягар на серці перед каменем, який закриває Твій гріб.

О Господи, добрий Отче! Коли на життєвому шляху виникають важкі ситуації, обдаруй нас пасхальною надією, переходом від смерті до воскресіння. Через Христа Господа Нашого. Амінь.


Молитва на завершення

Господи, добрий Отче! Цього року, ми згадали Хресну Дорогу Твого Сина Ісуса Христа голосами і молитвами дітей, яких Ти особисто, поставив нам у приклад, щоб ми могли ввійти до Твого Царства.

Допоможи нам, стати як вони: малими, потребуючими всього, відкритими на життя. Вчини, щоб ми віднайшли чистоту сердечного погляду.

Просимо Тебе благословити і берегти кожну дитину на світі; щоб вони могли зростати в літах, мудрості і благодаті; щоб могли пізнати і слідувати за тим планом добра, який Ти передбачив для кожного.

Благослови також батьків і тих, які співпрацюють з ними у вихованні цих Твоїх дітей; щоб вони завжди єдналися з Тобою у даруванні життя та любові. Через Христа Господа нашого. Амінь.

Переклад КМЦ 
Інформаційне повідомлення
Коментувати статті на нашому сайті дозволено лише на протязі 7 днів з моменту публікації.