Папа про візит до Іраку: братерство немов пальма зростає без галасу

Про це повідомляє Vatican News.

Після переповнених емоціями зустрічей з Божим людом в Іраку, традиційна по середах загальна аудієнція знову відбувалася у форматі відеоконференції. Повернувшись передучора з Багдада, 10 березня 2021 року Папа Франциск розповів глядачам, які єдналися з Апостольським палацом у Ватикані за допомогою засобів комунікації, про основні моменти цього візиту. «Ще ніколи Папа не відвідував землю Авраама; провидіння забажало, аби це трапилося тепер, як знак надії після років війни та тероризму і під час суворої пандемії», – сказав він, зазначивши, що його серце переповнює вдячність Богові і всім тим, які уможливили цей візит, владі, патріархам і єпископам, разом з вірними та священнослужителями відповідних Церков, релігійній владі, починаючи від Великого Аятоли Аль-Сістані, з яким відбулася «незабутня зустріч».

Паломництво покути та надії

Наступник святого Петра підкреслив, що дуже сильно відчував покутний характер цієї прощі, бо не міг «наблизитися до цього багатостраждального народу, до цієї Церкви-мучениці», не взявши на себе «від імені Католицької Церкви того хреста, якого вони несуть роками».

«Я особливо відчував його, бачивши ще досі відкриті рани руйнувань, а ще більше – зустрічаючись і вислуховуючи свідків, які пережили насильство, переслідування, вигнання… І, водночас, я бачив навколо себе радість від прийняття Христового вісника, я бачив надію на відкриття горизонту миру та братерства, підсумованого в словах Ісуса, що були гаслом візиту: “Ви всі – брати”», – вів далі Папа, зазначивши, що цю надію він зустрів у словах президента, в численних вітаннях і свідченнях, піснях і жестах, у «світлих лицях молоді та жвавих очах літніх людей».

Братерство – дорога до миру

Святіший Отець наголосив, що іракський народ «має право жити в мирі». Його релігійне та культурне коріння – тисячолітнє, адже Месопотамія – колиска цивілізації, а в Багдаді протягом століть зберігалася найбагатша бібліотека світу. І що її знищило?

«Війна, – відповідає Папа. – Війна завжди є чудовиськом, яке зі змінами епох перетворюється та далі пожирає людство. Однак, відповіддю на війну не є інша війна, відповіддю на зброю не є зброя. І маю запитати: А хто продавав зброю терористам? Хто сьогодні продає зброю терористам? Вони чинять різанину в інших частинах світу. Згадаймо Африку… Я б хотів, аби хтось відповів на це запитання. Відповіддю не є війна, відповіддю є братерство. В цьому полягає виклик для Іраку й не лише для нього: це виклик для багатьох регіонів конфліктів і, остаточно, для всього світу».

У місті батька віри

Тож саме тому під час цього візиту християни та мусульмани разом з представниками інших релігій зібралися в Урі, де чотири тисячі років тому Авраам отримав поклик від Бога. Авраам є «батьком віри», бо отримавши обітницю, «залишив все та вирушив у подорож». «Бог є вірним Своїм обіцянкам і також сьогодні спрямовує наші кроки миру, спрямовує кроки тих, які ходять по землі з поглядом, зверненим на небо. І коли ми стояли в Урі разом під тим світлим небом, – мовив Святіший Отець, – тим самим небом, у якому наш праотець Авраам бачив нас, своє потомство, нам здавалося, що ми знову почули в серцях слова: Ви всі – брати».

Послання братерства

За словами Наступника святого Петра, послання братерства злинуло із зустрічі з церковною дійсністю, що відбулася в сирійсько-католицькій катедрі, де 2010 року були вбиті 48 людей під час Святої Меси. «Церква в Іраку – це Церква-мучениця, й у цій святині, що зберігає викарбуваним на камені пам’ять про цих мучеників, прозвучала радість зустрічі: моє захоплення від перебування серед них змішувалося з радістю від того, що Папа з ними», – вів далі він, зазначивши, що послання братерства злинуло також в Мосулі та в Каракоші біля руїн стародавньої Ніневії.

Окупація ІДІЛом змусила до втечі тисячі мешканців, знищивши «стародавню ідентичність цих міст». Тепер же мусульмани запрошують християн повертатися та разом відбудовують церкви й мечеті. «А ми не переставаймо, прошу вас, молитися за цих наших братів і сестер, які зазнали чимало випробувань, щоб вони знайшли сили розпочати все наново», – сказав Папа, скерувавши окрему думку до іракських мігрантів, які, подібно до Авраама, залишили все, але й подібно до нього, зберігають віру та надію.

Врешті, послання братерства надійшло з двох Євхаристійних богослужінь, адже «надія Авраама та його потомства» здійснилася в саме в цьому таїнстві, в Ісусі, Божому Синові, якого Отець не пощадив, а дарував на спасіння всіх. Це Він своєю смертю й воскресінням «відкрив нам перехід до обіцяної землі, до нового життя, де сльози втерті, рани загоєні, брати примирені».

Братерство зростає без галасу

«Дорогі браття й сестри, славімо Бога за цей історичний візит і не переставаймо молитися за цю землю та за Близький Схід. В Іраку, незважаючи на гуркіт знищення та зброї, пальми, які є символом цієї країни та її надії, і далі ростуть і плодоносять. Так є з братерством: як пальмовий плід, воно не здіймає галасу, пальма є плідною і причиняється до зростання. Нехай же Бог, Який є миром, пошле прийдешнє братерства Іраку, Близькому Сходу до всьому світові!» – побажав Папа.