Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
» » » У Києві хрещення народу пройшло без ексцесів – про історію Київської Русі академік Петро Толочко
10:43 П'ятниця 0 344
28-07-2017, 10:43

У Києві хрещення народу пройшло без ексцесів – про історію Київської Русі академік Петро Толочко

У інтерв’ю газеті «Факты» історик розповідає про обставини, у яких хрестили Київську Русь.
«Держава Володимира включала не тільки землі, які входять до складу України, а й території нинішніх Росії та Білорусії», – говорить спеціаліст з історії Київської Русі, директор Інституту археології НАН України Петро Толочко. Та додає:
«Тому річницю з дня смерті князя слід було б відзначити спільно. Проте в нинішній обстановці це неможливо».
 Що підштовхнуло князя Володимира хрестити Русь?(Ігор Осіпчук, Факты)
– Він був переконаним язичником, коли в 980 році зайняв княжий престол у Києві. На Старокиївській горі створив капище, де поставив статуї шести головних слов'янських богів: Перуна, Хорса, Даждьбога, Стрибога, Семаргла і Макоші. Частина з них були, умовно кажучи, регіональними – особливо шанувалися в тій чи іншій місцевості. Цей пантеон був покликаний зміцнити цілісність молодої держави. Поступово князь прийшов до розуміння, що для цього більше підходить віра в Єдиного Бога. Він бачив приклади сусідів Київської Русі, які, крім Литви, відмовилися від ідолопоклонства. На Сході сповідували іслам і іудаїзм, на Заході – католицизм, у Візантії – православ'я. Володимиру належало вибрати віру для своєї держави. До Києва з-за кордону стали приїжджати місіонери спеціально для того, щоб вплинути на його рішення. Він запитував їх: «У чому ваш закон?» Адже буквально всі аспекти життя тоді ґрунтувалися на релігії…У літописі є містичний запис про те, що Володимир тоді (після нападу на Корсунь) несподівано осліп. Священики сказали йому: «Зір повернеться, коли приступиш до обряду хрещення». Так і вийшло. Подібне трактування подій літописцем підкреслювало, що прийняття віри було не стільки свідомим вибором, скільки провидінням Божим. При хрещенні князь прийняв ім'я Василь – на честь візантійського імператора. У Корсунь прибула принцеса Анна, тут же вони з Володимиром повінчалися. Повернувшись додому, влітку 988 року він навернув у православ'я киян.
– У якому місці це відбувалося?
– На Подолі – приблизно там, де зараз знаходиться Річковий вокзал. У ті часи в тій частині міста річка Почайна впадала в Дніпро (за 1000 років її гирло змістилося і тепер знаходиться навпроти Рибальського півострова). Зі Старокиївської гори, де розміщувалося язичницьке капище, по Боричевому узвозу (нині ця частина вулиці називається Андріївський узвіз) стягнули ідолів і кинули в Дніпро. Князь зажадав, щоб хрещення прийняло все населення (за моїми розрахунками, в Києві тоді жили приблизно 10-15 тисяч людей). Городянам передали його слова: «А хто не прийде, ворогом моїм буде». Звичайно, багато хто не хотів змінювати віру, найбільш віддані язичники бігли вздовж берега за пливучими за течією божествами і волали до Перуна: «Видибай (тобто" випливи ". - Авт.), Господь Боже, Видибай!» І він нібито пристав до берега в тому місці, яке потім отримало назву Видубичі.
У Києві хрещення народу пройшло без серйозних ексцесів, а ось у Новгороді спалахнув бунт. У літописі сказано, що воєвода Добриня (дядько князя Володимира) навертав новгородців хрестом, а воєвода Путята - мечем. Знаючи, що Добриня зі священиками і військом йде в місто, люди зруйнували міст. Довелося Путяті із загоном під покровом ночі переплисти річку на човнах, захопити провідників. Таким чином, вдалося змусити інших підкоритися. Невдоволення серед населення було і в інших містах, адже непросто відмовитися від віри предків. Це революція у свідомості. Вирішальну роль в її успіху зіграло те, що православ'я прийняв великий князь. Своїми прикладом і владою він вказав шлях народові. У літописі сказано, що після хрещення народилася нова людина, яка пізнала Бога.
Втім, окремі осередки ідолопоклонства існували ще років триста. Волхви часом організовували повстання, як це було в Суздалі в 1024 році. І все ж країна масово прийняла християнство. Пережитки язичництва збереглися хіба що на побутовому рівні – у ворожіннях, вірі в прикмети.
Спочатку Володимир побудував у Києві дерев'яну церкву, яка називалася Василівською. А в 989 році почалося спорудження знаменитої Десятинної церкви – першого кам'яного храму на Русі. Його настоятелем став Анастас Корсунянин.
– А до цього в Києві була християнська церква?
– Збереглися письмові свідчення, що ще за князя Ігоря (діда Володимира) в столиці існували християнські громада і храм. Де перебувала ця церква, з'ясувати поки не вдалося, але відомо, що її назвали на честь святого Іллі. Тому, цілком можливо, що вона знаходилася приблизно в тій частині Подолу, де розташована і нинішня Свято-Іллінська церква.
– Відомо, що до шлюбу з принцесою Анною у Володимира було багато дружин і наложниць. Як він з ними вчинив після хрещення?
– Відпустив. У нього було 12 синів, а скільки дочок, в джерелах не згадується.
По темі: 
Князь Володимир: як став християнином жорстокий язичник? Частина І
Князь Володимир: як став християнином жорстокий язичник? Частина ІІ
Князь Володимир: як став християнином жорстокий язичник? Частина ІІІ

Залишити коментар

Клацніть на зображення щоб оновити код, якщо він нерозбірливий