Кардинал Паролін: обличчя і привабливість Європи – це братерство

Про це повідомляє Vatican News.

Державний Секретар Апостольського Престолу П’єтро Паролін взяв участь у панельній дискусії на тему «Майбутнє Європи», що відбулася в рамках XVI Бледського стратегічного форуму, який проходив від 31 серпня до 2 вересня 2021 року.

Бледський стратегічний форум, назва якого походить від міста Блед у Словенії, де він щорічно відбувається, починаючи від 2006 року, – це міжнародна конференція, організована урядом Республіки Словенія спільно з Міністерством закордонних справ цієї країни та Центром європейської перспективи. Учасники форуму обговорюють різні питання сучасного суспільства та його майбутнього.

Виклики перед Європою

У своїй доповіді кардинал Паролін вказав на загальне послаблення довіри до міжнародного права та міжнародних організацій, що може мати негативні наслідки для почуття приналежності до Європи, «яке ґрунтується на дотриманні її основоположних цінностей, таких як пошана до людської гідності, глибоке почуття справедливості, свободи, працьовитість, підприємливість, любов до сім’ї, пошана до життя, толерантність, прагнення до співпраці та миру». Швидкі зміни, за його словами, можуть призвести до втрати ідентичності, особливо, коли немає спільних цінностей. Він додав, що європейська ідентичність та європейські цінності займатимуть належне місце за умови, якщо «зберігатимуть життєво важливий зв’язок зі своїм найглибшим корінням та залишатимуться вільними від ідеологічних конфліктів». Тому Європа не повинна забувати своє християнське коріння та вагомий внесок Церков. Отже, обговорення майбутнього Європи та переосмислення європейської ідентичності повинно включати відкритий та постійний «діалог з представниками церков та релігійних об’єднань чи громад, які сприяють формуванню європейських цінностей».

Європейська солідарність

В основі європейського проекту, як наголосив Державний Секретар, перебуває європейська солідарність. «Солідарність, як суттєвий елемент будь-якої справжньої спільноти, вимагає, щоб ми піклувалися одні про одних», – ці слова доповідач процитував з листа Папи Франциска, написаного в жовтні 2020 року та адресованого на його ім’я з нагоди 50-річчя офіційної співпраці між Апостольським Престолом і Європейськими інституціями, сорокаріччя COMECE, а також 70-річчя Декларації Шумана.

Але солідарність і співпраця, як зауважив кардинал Паролін, не повинна обмежуватися лише європейськими кордонами. Це підтверджує поточна пандемія Covid-19. Європа, за його словами, має багато чого запропонувати світові у сфері сталого людського розвитку, вирішення конфліктів та збереження миру шляхом міжнародної співпраці та допомоги іншим континентам.

Міграція: інклюзивна і гостинна Європа

Порушуючи тему міграції, доповідач наголосив, що Європа повинна бути «інклюзивною та гостинною», і «пошана до іншого повинна долати будь-які форми егоїзму, байдужості чи страху», коріння яких потрібно шукати у втраті ідеалів. Він зацитував енцикліку Fratelli tutti, в якій Папа Франциск зазначає, що міграційні потоки дедалі більше «відіграватимуть ключову роль у майбутньому нашого світу».

Державний Секретар Апостольського Престолу висловив деякі зауваження щодо Пакту про міграцію та притулок, прийнятого 23 вересня 2020 року Європейською Комісією. Ці зауваження стосуються «основного підходу», який, за словами доповідача, «зосереджений більше на безпеці кордонів та стримуванні хвиль мігрантів, аніж на їхньому прийнятті».

Демографічні зміни в Європі

Окрему увагу доповідач приділив демографічним змінам у Європі. Для того, аби відповісти на проблему «демографічної зими», потрібно втілювати широкомасштабну, далекоглядну сімейну політику, забезпечувати молодь стабільною працею та безпекою, «створюючи необхідні умови для зростання сімей, що є надзвичайно цінними для майбутнього європейського континенту».

Виробнича автономія і співпраця з іншими

Щодо прагнення Європи досягнути «стратегічного та виробничого суверенітету в галузі охорони здоров'я, економіки, соціальної сфери, оборони та кібернетики», кардинал Паролін зазначив, що, з одного боку, це вимагало би створення більшої коаліції та посилення почуття приналежності до європейського співтовариства. З іншого боку, така стратегічна автономія повинна залишатися відкритою для ширшої співпраці з іншими державами. «Нам потрібна Європа, – підкреслив він, –яка не замкнута в собі, але відкрита і здатна спілкуватися з усіма».

На першому місці – конкретна людина

Кардинал П’єтро Паролін зауважив, що говорячи про потенціал та конкурентну спроможність Європи на глобальній сцені, не потрібно забувати про її «гуманістичний дух». Папа Франциск, за його словами, часто говорить про необхідність дивитися на людину не абстрактно, тобто як на суб’єкта різних індивідуальних прав, а конкретно, з її надіями, радощами, болями й, насамперед, у перспективі її стосунків з іншими. «Тому європейські коаліції, – наголосив він, – не повинні обмежуватися науковою чи економічною сферами, а поширюватися також на культурні, освітні, філософські та релігійні сфери».

Екологічне навернення Європи

Посилаючись на енцикліку Папи Франциска Laudato si’, доповідач нагадав, що піклування про природне довкілля тісно пов’язане із сприянням справедливості, захистом найбідніших та найуразливіших народів. Кардинал Паролін дав високу оцінку проектові European Green Deal (Європейський зелений курс), який ставить собі за мету вчинити Європейський континент кліматично нейтральним до 2050 року. «Необхідність екологічного навернення, – підкреслив він, – також випробовує Європу, оскільки вона також вимагає справжньої солідарності між європейськими країнами, і особливо з тими, для яких таке перетворення має вищу соціальну та економічну ціну».

Привабливість Європейського способу життя

На завершення Державний Секретар Апостольського Престолу заохотив учасників Бледського стратегічного форуму замислитися над тим, що сьогодні вчиняє Європу надихаючою та привабливою. «Європейська душа народжується в зустрічі цивілізацій та народів», – підкреслив він, додаючи, що Папа Франциск часто нагадує, що він мріє про Європу, «яка є сім’єю та спільнотою». Бути сім'єю, зазначав Святіший Отець у згаданому листі до кардинала Пароліна, «означає жити в єдності, цінувати відмінності, починаючи з принципової відмінності між чоловіком і жінкою. В цьому сенсі, Європа – це справжня сім’я народів, всі різні, але пов’язані спільною історією та долею». Справжнє обличчя Європи, як підкреслив доповідач, полягає не в протистоянні, а в багатстві її різних культур та в красі її прагнення до відкритості та спільного добра. Отже, привабливість Європи можна пояснити також через шлях братерства, яке надихало засновників сучасної Європи.