Як розпізнати покликання? або Чайна церемонія по-францисканськи

Відкласти тимчасово нагальні справи, знайти зручне затишне місце, спробувати втихомирити емоції, зручно вмоститися, бути свідомим присутності інших людей навколо, вслухатися у мелодії, вести бесіду, запитувати та думати, пробувати розкрити новий смак вже давно знаного. Додайте сюди ще молитву, кілька цікавих конференцій, нічну Адорацію, читання Святого Письма – і отримаєте рецепт добрих реколекцій. Саме такі дні зосередження для хлопцівта дівчат 16+ пройшли 16-18 липня у монастирі св. Бонавентури братів-францисканців у Борисполі.


Велику порцію інформації учасники отримали від о. Мар’ян Мельничук OFM Conv. У чому секрет щастя? З чого починається покликання та як його ропізнати? Як виглядає життя у монастирі? Як впливає сім’я та оточення на вибір життєвого шляху? І, зрештою, кому краще служити? – над цими питаннями роздумовували під час конференцій, до речі, відео доступні для перегляду у фейсбуці, у події «Кому краще служити?».

Інтерактивну частину програми – ділення між учасниками своїм досвідом, пережиттями, проводила с. Едіта Улман SSpS зі Згромадження Служниць Святого Духа. Хлопці та дівчата розповідали про свої образи богопосвячених осіб – братів та сестер-монахинь.


«Подумайте про сестру (священника, монаха), яку (якого) ви зустрічали у своєму житті. Що особливого вам запам’яталося у цій людині? Це щось позитивне чи негативне?» так звучало одне з поставлених запитань. Від нашого особистого досвіду часто залежить все уявлення про богопосвячених осіб. Тому важливо, щоб бути вільним від узагальнень чи стереотипів.

На реколекціях було представлено також кілька видів праці зі Святим Письмом. Приклади окремих біблійних героїв та їх життєві історії допомагали зрозуміти, як відбувається процес комунікації між Богом та людиною, як саме діє Господь у житті людей та що конкретно означає «Бог кличе».


Однією із важливих думок, яку намагався передати священик під час своїх конференцій – не марнувати свого часу та докладати зусиль, щоб здобувати високі цілі, для яких, власне, і створений кожен з нас без вийнятку. «Халява не літає» – так звучала тема першої розповіді. Наведемо короткі тези:
– для Бога кожен є найулюбленішою дитиною
– призначення людини – літати високо, ціль – Небо
– «халява» – наш ворог, на ній далеко не полетиш
– відмовитися від дій та мислення «на халяву», «якось буде»
– бути відповідальним пілотом – запорука досягнення цілі
– планувати свій день, цінувати час
– відповідально та совісно робити «малі» речі, так здобувається довіра до себе та інших.


Особливим моментом цих днів була розмова у групах. Дівчата спілкувалися із сестрою, а хлопці – із братом-францисканцем. Питання
були різні: Як влаштоване життя у згромадженні? Яка історія Вашого покликання? Що мають зробити хлопець/дівчина, які хочуть спробувати служити Богу у згромадженні? Чи не важко молитися? Як виглядає життя у спільноті?

Учасники також ділилися тим, як вони переживають свою віру, які стосунки мають з оточенням та Богом.


Спільне приготування сніданків та вечерь, проведений разом веселий вечір, прогулянка до озера, приготування міні-вистави – все це сприяло створенню спільноти, атмосфери довіри. Сподіваємося, три дні реколекцій були як добрий тонізуючий чай, після якого маєш сили до дальших думок, рішень та дій у житті.

С. Едіта Улман SSpS

Джерело: Орден Братів Менших Конвентуальних