Єпископат України: Страждання можуть стати місцем благословення

Дорогі Брати і Сестри в Ісусі Христі!

На нашій конференції єпископату України, яка відбулася в листопаді минулого року, ми, вслуховуючись в натхнення Святого Духа, розпізнали, що 2022 рік в Україні має бути присвячений поглибленню таємниці Святого Хреста. Починаючи від 24 лютого, відколи Росія напала на Україну, ми йдемо болісною хресною дорогою, на котрій страждають невинні люди, їх ранять та вбивають, відбувається багато зла, багато страждання! В цьому часі, ми як ніколи гостро відчуваємо на собі чим є насилля над невинними, чим є розпинання невинних. Тепер як ніколи ми розуміємо Ісуса Христа на Його Хресній Дорозі, розуміємо Його страждання і смерть як невинного Агнця, котрого розіп’яли люди, що віддали себе служінню зла.

Предивним є те, що саме Ісус, взявши на себе страждання та хрест, вчинив його місцем благодаті, місцем спасіння! Особливо в цьому часі, коли в Україні вже довший час триває кровопролиття та насилля, з вірою звертаємося в напрямку Святого Хреста, на котрому Христос переміг гріх, диявола і смерть.

«Ось Агнець Божий, що бере гріхи світу»

Щоб перемогти зло, котре є у світі, потрібно перемогти гріх! А в першу чергу той, який чинить кожний з нас особисто! Гріх – це таке зло, яке починається від пожадання чужого, від рішення вирішувати без Бога, що є «добром», що в свою чергу веде до кривдження інших, до насилля над іншими. Що таке Добро? Це питання, відповідь на котре знаходимо, відкриваючи свою волю і звертаючи свій розум до Бога, на Його пізнання! Тільки Бог є джерелом об’єктивного Добра. Коли люди докладуть зусиль, щоб об’єднатися навколо об’єктивного Добра, лише тоді вони зможуть подолати те, що наносить їм шкоду, а отже, перестануть кривдити один одного. Якби не існувало об’єктивного Добра, тоді не було б і виходу з конфліктів, в яких люди кривдять одне одного. Всім своїм життям і навчанням Ісус Христос вказує на це Добро, на стосунок з Отцем, котрий є на небі. За вірність цим синівським стосункам Його кривдять та прибивають до хреста. Гріх світу полягає в тому, що людина більше полюбила зло ніж добро (пор. Йн 3, 19). Через вірність Ісуса, через Його Жертву, хресну жертву, тепер і до кінця віків, кожна людина і з будь-яким гріхом може прийти під Святий Хрест і розкаятися, перепросити за те зло, котре вчинила і прийняти дар визволення з неволі гріха. Особливим чином проголошуймо у цьому часі дар покаяння. Покаймось, щоб зло не мало місця в наших серцях!

Нехай священики докладуть усіх зусиль, щоб якомога більше людей мали змогу поєднатися з Богом і звільнитися від своїх гріхів у Таїнстві Покаяння та Примирення.

Страждання місцем сили та місцем благословення

Тепер, коли ми в цій війні переживаємо великі страждання, споглядаючи в цьому ж часі на Хрест, на страждання Ісуса Христа, ми можемо відкрити, що біль може стати місцем сили та дії божественної допомоги. Немає такого людського страждання, з яким би ми не могли прийти до Хреста. Несправедливий осуд? Зрада? Відкинення? Самотність? Приниження? Насилля? Знущання? Вбивство? Смерть? Це все ми бачимо на хресній дорозі Ісуса Христа! Водночас ми також бачимо, що Ісус має достатньо сил, щоб пройти цю дорогу страждань, як через відкритість на Божу силу, так і завдяки допомозі людей, які були тоді поряд. Ми теж, якщо приходитимемо в своїх стражданнях під Святий Хрест, зможемо отримати всю потрібну нам благодать. Цьому потрібно вчитися. Нехай проповіді та духовні повчання будуть скеровані на те, яким чином ми у наших стражданнях можемо приймати силу з Христових страждань.

Але є ще одна суттєва сторона наших страждань: це коли вони стають місцем благословення, через те, що ми приносимо їх в жертву за спасіння душ, і таким чином вони перетворюються у безцінний дар, бо мають міць принести багато благословень у цей світ. Це ми можемо побачити, коли Христос молиться на хресті за своїх кривдників: «Отче, прости їм, бо вони не знають, що роблять!» (Лк 23,34), а через короткий час бачимо, як сотник, стоячи під хрестом, визнає Ісуса невинним. Властиво жертва Христа і Його молитва стали миттю навернення сотника. Так і ми, жертвуючи свої страждання за навернення грішників, можемо спричинитися до великих змін в серцях людей. Можемо жертвувати свої страждання за навернення тих, які є причиною зла в нашій країні. Це найвища форма любові, котру проявив Христос і до котрої Він нас взиває: це любов до ворогів. Якщо ми з’єднаємося в своїх стражданнях з розіп’ятим Ісусом, котрий на Хресті переміг зло, тоді ці страждання стануть місцем дії Божої благодаті, Божої сили.

Дивлячись на Святий Хрест, ми знаємо, що Христос воскрес, що Ісус переміг смерть на хресті. Тому ми можемо бути впевнені, що на Хресті смерть втратила свою остаточну силу над людиною. Ця впевненість дає нам відвагу не боятися смерті, але стійко щоденно йти до неї, тобто бути готовими до зустрічі з нею, і коли вона надійде, то, єднаючись з Ісусом, промовити: «Отче, у Твої руки передаю свій дух!» (Лк 23,46), і довірившись – віддати духа Небесному Отцеві.

В цей час великого страждання для нас, для України, ми звертаємо наші очі і наші серця на Святий Хрест! Нехай у цьому часі душпастирі в усіх храмах якнайчастіше проводять Хресні Дороги, покутні богослужіння, адорацію Хреста. В духовних науках та проповідях хай поглиблюють розуміння таємниці Хреста. Нехай реколекції, різні зустрічі, паломництва будуть присвячені Святому Хресту та будуть часом і місцем, де діє благодать та триває молитва за навернення грішників.

Улюблені Брати і Сестри, перед нами ще багато нелегких днів, а навіть років, протягом яких ми будемо зцілюватися від ран, завданих нам цією війною! Просімо Духа Святого, щоб допоміг нам відкрити наші серця на міць та благодаті Святого Хреста і перемоги Ісуса Христа на цій нашій хресній дорозі!

В Святому Хресті – наше спасіння!

З усього серця уділяємо Вам нашого пастирського благословення: В ім’я Отця і Сина, і Святого Духа. Амінь.


Єпископи Римсько-Католицької Церкви в Україні

6 березня 2022 року