Чи існує католицька медицина?

Такого поняття, як «католицька медицина», не існує. Але Католицька Церква завжди проявляла турботу про страждаючих тілом і душею, і споконвіку вважає служіння хворим невід'ємним аспектом своєї місії. Тому Церква приділяє медицині особливу увагу. Вона проголошує принципи, які повинні лежати в основі ставлення до хворих і до таємниці людського страждання, а також проводить дослідження в різних сферах медицини та біоетики, надихаючись християнським розумінням людської особистості, її гідності і її місця в Божественному задумі.

Медицина покликана звертати увагу не тільки на благо і здоров'я тіла, але і на людську особистість як таку, яка вражена хворобою в своїй плоті. Хвороба і страждання зачіпають не тільки фізичний аспект людини, але людини в її цілісності, в її тілесно-духовній єдності.
Досягнення в області біомедичних технологій, що зачіпають найделікатніші сфери людського життя, від зачаття до смерті, є предметом глибоких біоетичних досліджень, здійснюваних також в Церкві, в різних католицьких навчальних і наукових центрах, в Папській академії наук.

Церква проводить дослідження і в області нетрадиційних методів лікування, виносячи судження з приводу наукової обгрунтованості і етичного аспекту різних видів нетрадиційної медицини. Ці судження зафіксовані в документах Апостольського Престолу.

Оскільки метою місії Церкви є спасіння людини, в своєму підході до медичної тематики, вона перш за все дивиться на людину в контексті природного закону, вписаного Богом в кожного з нас. Тому Церква називає медициною тільки те, що дійсно відноситься до лікування і збереження життя, і не вважає сферою медицини (тобто діагностики, лікування і профілактики) такі практики, як аборт, евтаназія, контрацепція та інші дії, спрямовані на спотворення Божественного задуму про людину. Красномовним проявом такого підходу Католицької Церкви є, наприклад, відділення акушерства і гінекології при керованих нею медичних установах.

Вагітну жінку, яка прийшла на консультацію, там ніколи не запитають: «Будете народжувати чи робити аборт?», - Як, на жаль, це трапляється в деяких жіночих консультаціях. Єдиною метою лікарів буде якнайкраще довести цю вагітність до благополучних пологів, піклуючись про всі аспекти здоров'я матері і дитини. У разі необхідності лікар направить жінку в центр допомоги в кризових ситуаціях, де вона може отримати матеріальну, правову та психологічну допомогу. Подружнім парам, які звертаються з питання планування сім'ї, католицька консультація запропонує курси з навчання природних методів планування сім'ї.

Лікарі-католики в країнах, де це дозволяє законодавство, користуються правом не вчиняти дії, що суперечать власним релігійним і моральним переконанням. Так, в Італії близько 70 відсотків гінекологів не роблять аборти.

Все це можна, звичайно, назвати «католицькою медициною», хоча ці принципи є принципами людяності.

Клятва Гіппократа, яку дають всі лікарі, містить слова: «Я не дам нікому, хто просить у мене, смертельного засобу і не покажу шляху для подібного задуму; так само я не вручу жодній жінці пессарію для викликання аборту».

Таким чином, цінність людського життя в будь-яких обставинах повинна бути завжди в центрі медицини, і не тільки «католицької». На жаль, в цьому сенсі світ далекий від ідеалу.

Джерело: Католицький оглядач