Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
» » » Папа: Не існує такого місця, до якого Бог не хотів би навідатися
19:00 Неділя 0 222
5-12-2021, 19:00

Папа: Не існує такого місця, до якого Бог не хотів би навідатися

Проповідуючи під час Святої Меси в Афінах, Папа Франциск зауважив, що Бога часто приймають не ті, які почуваються успішними, але ті, хто відчуває, що не дають ради. Господь же приходить, аби визволити нас саме в тих ситуаціях, які здаються безвихідними.
Про це пише Vatican News.

«Молімося про благодать надії. Бо це надія оживляє віру та наново запалює любов», – закликав Папа Франциск, проповідуючи під час Святої Меси, яку він ввечері, 5 грудня 2021 р., відслужив у афінському концерт-холі «Меґарон». Він зупинився на двох аспектах, – пустелі та наверненні, – пов’язаних іх постаттю Йоана Хрестителя, яку в ставить у центрі уваги літургія другої неділі Адвенту.

Український слід на Папській літургії

Згідно зі звичаєм, біля вівтаря, на якому Папа Франциск звершував Євхаристійне богослужіння, була встановлена ікона Пресвятої Богородиці. Цього разу це була українська ікона – перша копія ікони «Джерело Милосердя», оригінал якої зберігається в обителі Місійного Згромадження Святого Апостола Андрія в м. Івано-Франківськ.

Ікона прибула до Афін напередодні Апостольської подорожі Папи Франциска до Греції. Вона призначена для храму, в якому моляться українські мігранти в столиці Греції, які випрошуватимуть перед нею заступництва Матері Божої в своїх потребах. У неділю, 19 грудня, ікону «Джерело Милосердя» буде торжественно внесено до греко-католицького катедрального собору Пресвятої Трійці, де її посвятить Апостольський екзарх для католиків східного обряду в Греції владика Мануїл Нін, після чого вона буде виставлена для прилюдного почитання. Варто згадати, що саме українці греко-католики становлять більшість вірних Апостольського екзархату.

Ікона Небесної покровительки українських мігрантів у Греції була виставлена також і під час зустрічі Папи Франциска з католицькими єпископами, священиками, богопосвяченими особами та катехитами Греції, що відбувалася напередодні в римо-католицькому катедральному соборі святого Діонісія. Представники української громади брали участь як згаданій зустрічі, так і в Святій Месі.

Парадокс незначності

На початку проповіді Папа звернув увагу на те, що євангеліст Лука розпочинає свою розповідь, перераховуючи правителів і духовну еліту того часу, і раптом заявляє: «Боже слово було до Йоана, сина Захарії в пустелі». Ми б очікували, що Боже слово буде звернене до одного з тих могутніх, але на сторінках Євангелії проглядається «тонка іронія»: із високих рівнів, де перебувають тримачі могутності, відбувається несподіваний перехід до пустелі, до невідомого і самотнього чоловіка.

«Господь віддає перевагу незначності та покорі. Відкуплення не починається в Єрусалимі, Афінах чи Римі, але в пустелі», – сказав Святіший Отець, підкресливши, що мати владу, бути відомим не є гарантією того, що подобаємося Богові. Потрібно бути «вбогими всередині», як убогою є пустеля.

Господь, який визволяє

На цьому парадокси не вичерпуються. Як зауважив Папа, коли хтось хоче зробити важливе звіщення, то йде у людяні місця. Іван же проповідує в пустелі… У посушливім краю, де майже відсутнє життя, об’являється Божа слава. Бог звертає погляд туди, де «панують смуток та самотність», оскільки не завжди може досягнути нас, коли ми перебуваємо серед аплодисментів, думаючи про себе… Набагато легше Йому це зробити в періоди випробування.

«Дорогі браття й сестри, в житті людини чи народу не бракує моментів, коли здається, що перебуваємо в пустелі. Й ось саме там уприсутнюється Господь, Якого часто приймає не той, хто почувається успішним, але той, хто відчуває, що не дає ради», – пояснив Наступник святого Петра, зауваживши, що проповідуючи в пустелі, Іван запевняє нас у тому, що «Господь приходить, аби визволити нас і повернути життя саме в тих ситуаціях, які здаються непоправними і безвихідними». А тому «не існує такого місця, яке Бог не хотів би відвідати».

Справжнє навернення

У своїй проповіді Йоан Хреститель невпинно закликав до навернення. І, за словами Папи, подібно до того, як пустеля не є тим місцем, до якого ми б хотіли йти, так і запрошення до навернення «не є першим запрошенням, яке б ми хотіли почути». І нам здається, що навернення важко погодити із Євангелієм радості. Але це стається тоді, коли «навернення применшується до морального зусилля, майже до плоду нашого зусилля». І в тому, що покладаємося лише на свої сили, лежить корінь духовного смутку: хочемо бути кращими, здолати наші вади, але відчуваємо, що незважаючи на добру волю, постійно падаємо. То що означає навернутися?

Шукаючи відповідь, Святіший Отець зупинився на тому, що біблійне слово «навернення» грецькою мовою «metanoéin» етимологічно означає вийти за межі звичного мислення. «Закликаючи нас до навернення, святий Іван запрошує нас виходити за межі, не зупинятися на місці, іти за межі того, що кажуть нам наші інстинкти, що зафіксували наші думки, бо дійсність є більшою. Дійсність полягає в тому, що Бог є більшим», – мовив Єпископ Риму, підкресливши, що навернутися означає не слухати тих, які кажуть, що зміни неможливі, не піддаватися внутрішнім привидам, бо «існує Бог і потрібно довіряти Йому». Адже «все змінюється, якщо залишити Йому перше місце».

Благодать надії

«Просімо благодаті вірити, що з Богом речі змінюються, що Він виліковує наші страхи, зціляє наші рани, перетворює посушливі місця в джерела води. Молімося про благодать надії. Бо це надія оживляє віру та наново запалює любов. Бо саме надії спрагнені сьогодні пустелі світу», – підсумував Папа, побажавши, аби Пресвята Богородиця допомагала нам бути, як і Вона, «свідками надії, сіячами радості навколо себе».

Завершальні події

Наприкінці Святої Меси Святіший Отець звернувся до присутніх з подячним і прощальним словом. «З грецької мови в усю Церкву ввійшло слово, яке підсумовує Христовий дар: Євхаристія. Таким чином, для нас, християн, подяка вписана в серці віри та життя. Нехай же Святий Дух учинить всю нашу істоту й усе наше діяння Євхаристією, подякою Богові та даром любові для ближніх», – побажав Папа, склавши подяку владі, єпископам і всім тим, хто співпрацював для організації цього візиту. «Завтра залишу Грецію, але не залишу вас. Заберу вас із собою в пам’яті та в молитві», – сказав він.

Повернувшись до Апостольської нунціатури, Папа Франциск прийме з візитом ввічливості Блеженнішого Єроніма ІІ, Предстоятеля Елладської Православної Церкви. У понеділок, 6 грудня, вранці, він прийме в осідку дипломатичного представництва спікера грецького парламенту та від’їде до католицької школи, яку в Афінах провадять сестри урсулянки, де відбудеться зустріч з молоддю, що буде заключною подією 35-ї Апостольської подорожі.
Інформаційне повідомлення
Коментувати статті на нашому сайті дозволено лише на протязі 7 днів з моменту публікації.