Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
» » » Серце Ісуса, джерело життя і святості
09:01 Понеділок 0 535
21-06-2021, 09:01

Серце Ісуса, джерело життя і святості

Заклик, над яким сьогодні роздумуємо, є особливим. Він допомагає нам усвідомити, що реалізація покликання до святості (пригадаймо, що прагнення до святості є нашим завданням, отриманим під час святого хрещення) не була б можливою самою людиною, її власними силами.
Завдяки ж Христу, в якому знаходимо повноту досконалості і зразок святості, можемо виконати це завдання, реалізувавши наше покликання. Це завдяки Йому людина обдарована особливою благодаттю вибрання, це Він довершив до кінця діло спасіння світу і подарував кожній людині повноту святості. І лише від нас залежить, як на цю благодать обрання відповімо.

Під час своєї зустрічі з самарянкою, зустріч з якою описав у своєму Євангелії св. Йоан, Христос порівнює свої слова до живої води, яка струменіє до вічного життя. В іншому місці і часі, стоячи на подвір᾿ї єрусалимської святині, Він закликав: “Хто спраглий, і вірить в Мене – нехай прийде до Мене і п'є! Як говорить Писання: Струмені живої води попливуть з його нутра” (пор. Йо 7,37-38). У світлі вищенаведених слів бачимо, що звернення до Ісуса як до Джерела життя є найбільш відповідним. Він - Джерело надприродного життя, тобто Божої благодаті, яка в майбутньому наповнить нас славою святих в небі. Цю благодать, отриману під час святого хрещення, ми примножили в таїнстві Миропомазання, і постійно примножуємо в Святому Причасті.

Ісус є джерелом благодатей, щедрим джерелом, найчистішим та невичерпним, джерелом святості. Ісус хоче, щоб ми були святі; сам Він висловив таке прагнення і бажання водночас: “Будьте ви досконалі, як досконалий Отець ваш небесний” (Мт 5,48). Досконалі, тобто святі! Так само апостол Павло пишучи до вірян у Фесалоніках, нагадуючи їм: “Бо ж воля Божа – ваше освячення” (пор 1Фес 4,3).
Прямування до християнської досконалості – це наше завдання. Річ у тому, що часто ми не маємо відваги рішуче стати на цю дорогу. Святість нам уявляється як неосяжна гора, вкрита терням. Здається, що й кілька кроків ми неспроможні зробити, щоб хоча б трохи піднятись. Багато хто думає, що святість зарезервована суто для духовних осіб: священиків, монахів та монахинь.  Думаючи так, ми дуже помиляємось, оскільки піддаємось підступам диявола, який таким чином нас зваблює  та відводить з дороги святості!

У реальності ж прямування до святості веде нас до виконання Божої волі у кожен момент нашого життя з любов᾿ю і в любові. Бог не дивиться, наскільки важливий вчинок, який робимо, але на те, скільки в нього вкладено любові та з яким наміром його виконано. Зовсім непомітний вчинок, що не має значення в очах світу, але виконаний з любові, більше нас освятить, ніж інші вчинки, самі по собі важливі, але зролені без доброго наміру, а може і навіть і заради людського ока.

У житті Пресвятої Діви Марії, св. Йосифа та багатьох інших святих не було надзвичайних вчинків, великих в очах світу. Життя їх було просте і тихе, однак викликало захоплення неба, оскільки вони не шукали великих речей, але освячувались, виконуючи найпростіші обов'язки.

Складаймо у руки Бога наше минуле, теперішнє і майбутнє. Кожна людина має власне покликання; має освячуватись в таких умовах, у яких її поставило Його Боже провидіння. Довіряймо Божественному Серцю Спасителя і віддаймося Йому, свідомі того, що в Ньому є джерело життя і святості. Довірмо Йому наші зусилля на дорозі осягнення досконалості, бо Він сам нас запевняв: “Я – Альфа і Омега, Початок і Кінець. Спраглому я дам задарма пити з джерела води життя” (Одкр 21,6).

Опрацював дк. Яцек Ян Павловіч, переклад КМЦ 

Зображення: Crossroads Initiative
Інформаційне повідомлення
Коментувати статті на нашому сайті дозволено лише на протязі 7 днів з моменту публікації.