Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
» » » Серце Ісуса, справедливості і любові скарбнице, доброти і любові повне
09:02 Вівторок 0 720
8-06-2021, 09:02

Серце Ісуса, справедливості і любові скарбнице, доброти і любові повне

Мрії про справедливість та істинну любов, які є фундаментом і гарантією справжнього співіснування між народами і окремими людьми, завжди супроводжували людину. За любов’ю та справедливістю тужили євреї за часів Христа.
Виразом цієї туги є, наприклад, Псалом 72, в якому говориться про Царство Месії. Довгоочікуваний Месія, що в особі Ісуса Христа набув іпостасі Бога-Людини, увійшов в історію спасіння як Володар часу і Господар історії.

Справедливість та любов переповнюють Серце Ісуса, виливаючись з нього як повноводна ріка. Одна з правд віри вчить нас, що Бог справедливий - за добро винагороджує, а за гріх карає. Однак Бог також є і милосердним, тобто охоче пробачає грішнику, що кається. Бог - це єдність. Усі Його риси становлять єдність. Ми ж у своїй обмеженості кожну справу бачимо окремо, так чинячи і стосовно Бога, тобто окремо захоплюємося Його добротою, справедливістю, мудрістю та всемогутністю. Щоб це зрозуміти, звернімося до певного прикладу. У призмі один білий промінь світла розщеплюється (ділиться) на сім кольорів веселки. Так само є з нескінченною досконалістю Бога, у ЄДНОСТІ якого бачимо різні ознаки. В Євангелії бачимо Ісуса не лише повного любові, а також і справедливого, Який - коли була така потреба - палав справедливим гнівом.

Пригадаймо деякі слова Христа, сповнені справедливого гніву ("горе вам"): „Горе вам, книжники та фарисеї [...], сліпі проводирі [...], лицеміри! Змії, гадюче поріддя! Як можете ви уникнути пекельного засуду?" (Мт 23, 13-35). Або коли говорив про спокусників: А хто спокусить одного з тих малих, що вірують у мене, такому було б ліпше, якби млинове жорно повішено йому на шию, і він був утоплений у глибині моря. Горе світові від спокус!" (Мт 18, 6-7).

Ісус, бувши добрим Пастирем, водночас не був "політично коректним", питання вирішував зрозуміло і рішуче, наприклад: " Ідіть від мене геть, прокляті, в вогонь вічний" (Мт 25,41). Звісно ж, Ісус сповнений любові, але водночас і справедливості. Він сповнений любові до того, хто Його любить; однак застерігає тих, які про Нього забувають. Немає нічого трагічнішого, ніж відкинута, знехтувана любов. Це завдає болю Божественному Серцю.

Часто теж можна почути запитання: «Якщо Господь Ісус такий добрий і милосердний, то чому існує пекло?»

Бо цього вимагає Божа справедливість. Вона має бути, щоб виконалась істина віри: "За зло карає". Помилковим є поняття, що «оскільки Бог добрий, то має закривати очі на людські гріхи та помилки». Так часом роблять люди: до одних вони вимогливі, до інших же більш поблажливі, бо людська любов не досконала. Ось простий приклад - батько більше пробачає своїй дитині, ніж чужій. Бог милосердний та ласкавий, але й справедливий. Тому, коли будемо перед троном справедливості, будемо суджені з усією досконалістю та справедливістю.
З моментом нашої смерті для нас завершиться час милосердя. Ніхто повинен жити в омані, що Божественний суддя приведе його до неба, якого він не заслужив; або що дасть йому на один ступінь слави вище, ніж належить. Милосердя завершується на землі. Потім починаються остаточні речі для людини: 1. Смерть; 2. Божий Суд; 3. Небо або пекло.

Якщо хтось молиться, щоб Бог був до нього милосердним на суді, то Господь може це вислухати лише так, що в теперішньому житті дасть цій людині потрібні благодаті, щоб могла очиститись від гріхів і витривати в Божій благодаті аж до смерті. Підтвердженням Божого милосердя є чистилище, де душі, що не встигли на землі спокутувати своїх гріхів, можуть ще це зробити.

Роздумуючи над Божою справедливістю, людина відчуває страх і тривогу. Роздумуючи над Божою любов'ю, вона відчуває довіру, але іноді надмірну впевненість у собі, або ж навіть надмірну надію на Боже милосердя. Потрібно мати порівну обережну довіру та довірливий страх. Пам'ятаймо про це, бо, як читаємо в Книзі Сираха: "Початок мудрості - страх Господній" (Сир 1,14).

Добрий Ісусе, милосердний до найбільших грішників, дай нам так пройти через наше земне життя, щоб ми могли навіки оспівувати в небі Твою любов та милосердя. 

Опрацював дк. Яцек Ян Павловіч, переклад КМЦ 
Інформаційне повідомлення
Коментувати статті на нашому сайті дозволено лише на протязі 7 днів з моменту публікації.