Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
» » » Серце Ісуса, Царю та устремління всіх сердець
09:00 П'ятниця 0 849
11-06-2021, 09:00

Серце Ісуса, Царю та устремління всіх сердець

Коли ми називаємо Ісуса Царем, промовляючи цей заклик в літанії, наші думки, наша вільна воля вибирає і підтверджує, що Ісус для нас найважливіший, що Він Перший в ієрархії нашого, часом досить складного, життя. Він є Царем, Господом, тому ми, які визнаємо Його першість і царювання, маємо обов'язок наше щоденне життя укладати щодо Нього, підпорядковуючи Його святій волі.

Він є Царем і Господом, Йому належить початок і кінець кожного нашого дня. Його Серцю, Його милосердній любові довіряємо те, що не знаємо, що нас зустріне, що Він для нас на сьогодні приготував. Віддаючи і жертвуючи Йому все, висловлюємо згоду, аби Він був Єдиним і Найважливішим. Його стиль життя тоді стає нашим стилем, ми охоче виконуємо Його прагнення, в окремих рішеннях питаючи, чи це згідне з Його євангельським вченням, чи Він, Цар і Господь, так би вчинив будучи на нашому місці, чи був би задоволений нами.

Церква називає Серце Ісуса «Царем та устремлінням всіх сердець». Воно є царем всіх серць через свою безмірну любов. Нема серця, яке любить сильніше і є настільки відкрите, як Серце Божого Сина. Тому воно є «центром і з'єднанням всіх сердець», і стає «одвічним прагенням світу». Навколо Нього збираються людські серця, що, як св. Йоан під час Останньої Вечері, хочуть притулитися до Його серця, вслухатися у Його ритм.

Називаємо це Серце Царем і устремлінням всіх сердець, бо Воно всіх притягує до себе та єднає з собою. Тому в молитовному заклику говоримо: «Ісусе, тихий і покірний серцем, вчини наші серця подібними до Твого!»

Устремління всіх сердець… Наші серця мають вдивлятись у Серце Ісуса, захоплені ідеалом любові та добра, атмосферою миру та справедливості. Мають бажати того ж, що і їх Цар.

Устремління всіх сердець – це також прямування до єдності в думках і діях для спільного добра, у тому ж самому житті цінностями, взаємодопомогою, так як це було в часи перших християнських спільнот, де панували взаємна доброзичливість та допомога, де про перших християн говорили: «Дивіться, як вони одне одного люблять». Вони мали одного Царя, жили в єдності сердець з Ним і для Нього. А як є зараз? Чи ті, хто ще не пізнав Ісуса, або так звані «неоязичники», дивлячись на наше життя, взаємовідносини між християнами, могли б повторити згадані вище слова мешканців Антіохії?

У кожну першу п'ятницю місяця я в Акті присвячення людського роду Пресвятому Серцю Ісуса повторюємо: «Ми - Твоя власність і Тобі хочемо належати». Це посвячення Серцю Ісуса є відповіддю на Його любов. Це також вираз нашої справжньої любові. Кожна справжня любов пов'язана з жертвою, тобто даром із самого себе. Це віддання самого себе. Дане посвячення себе Божому Серцю як відповідь на Його любов, належить до істотних складових культу Пресвятого Серця Ісуса. Виразом цього посвячення є також відновлення щоденного акту присвячення себе самого та всіх своїх дій.

Божественне Серце Ісуса, будь царем мого серця!

Зображення: Catholic Way of Life