Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
» » » Папа з нагоди Божого Тіла: Виходити назовні, несучи Ісуса ближнім
20:02 Неділя 0 233
6-06-2021, 20:02

Папа з нагоди Божого Тіла: Виходити назовні, несучи Ісуса ближнім

Обставини, в яких відбувалася Тайна Вечеря, та їхнє відображення в сучасному світі лягли в основу проповіді Святішого Отця з нагоди урочистості Пресвятих Христових Тіла і Крові.
Про це пише Vatican News.

«Учителю, де Ти хочеш, щоб ми пішли приготувати, аби Ти спожив Пасху?» – це запитання учнів, записане в Євангелії від Марка в контексті приготування до Тайної Вечері, стало відправною точкою для роздумів, якими поділився Папа Франциск, проповідуючи в неділю, 6 червня 2021 року, під час Святої Меси в базиліці Святого Петра у Ватикані з нагоди урочистості Найсвятіших Христових Тіла і Крові. Через обмеження, накладені пандемією, також і цього року не було можливим провести традиційну ходу. Свята Меса, натомість, завершилася адорацією та благословенням Найсвятішими Тайнами.

Як зазначив проповідник, вшановуючи присутність Господа в Євхаристійному Хлібові, також і ми покликані запитувати себе, в яких «місцях» хочемо приготувати Господню вечерю. Він звернув увагу на три аспекти цієї євангельської розповіді.


Спрага за Богом

«Зустріне вас чоловік, який буде нести в глечикові воду, – ступайте за ним», – відповів Ісус учням. Ця деталь, за словами Папи, може здаватися поверхневою, незначною, але цей «анонімний чоловік» стає провідником для учнів, які шукають місця, що пізніше буде назване Світлицею Тайної вечері. Ознакою ж є глек з водою, що вказує на «спрагле людство, що постійно шукає джерело води, що напоїть та відродить його». Втамувати цю спрагу не вдасться «світськими речами», бо йдеться «про глибшу спрагу, яку може задовольнити лише Бог»
«Щоби звершувати Євхаристію, потрібно, насамперед, визнати власну спрагу за Богом: почуватися потребуючими Його, прагнути Його присутності та Його любові, усвідомлювати, що самі не дамо ради, але потребуємо Поживи та Напою вічного життя, що підтримуватимуть нас у дорозі», – сказав Святіший Отець, підкреслюючи, що трагедією сьогодення є те, що «сьогодні ця спрага погасла». Згасли запитання про Бога, ослабло прагнення Бога, дедалі рідкіснішими стають шукачі за Богом… «Бог більше не приваблює, бо вже більше не помічаємо нашу глибоку спрагу», – сказав проповідник, зазначивши, що подібно до того, як чоловік з глечиком привів учнів до світлиці, в якій Ісус установить Пресвяту Євхаристію, так «спрага за Богом веде нас до вівтаря». Тож не достатньо, аби лише «групка призвичаєних» збиралася на служіння Євхаристії, потрібно виходити в наші міста, зустрічати людей та пробуджувати спрагу за Богом.


Світлиця серця

«Він вам покаже велику кімнату: прибрану, готову; там ви і приготуйте для нас», – сказав Ісус учням. Другим аспектом, на який звернув увагу Наступник святого Петра, є порівняння між великою світлицею та малим шматочком хліба. «Бог стає малим, як шматок хліба, й саме для цього потрібне велике серце, щоби змогти Його розпізнати, адорувати та прийняти. Божа присутність є настільки покірною, прихованою, часом і невидимою, що потребує приготованого серця, пробудженого та гостинного, щоби її можна було розпізнати», – сказав Папа, зазначивши, що коли наше серце, замість до великої світлиці, схоже «до комірчини, в якій оплакуємо старі речі», до горища, «на якому віддавна поскладані наш ентузіазм і мрії», до темної кімнати, захаращеної нашими проблемами, то «не буде можливим розпізнати цю мовчазну та покірну присутність Бога».

Отож, за словами проповідника, необхідно розширювати своє серце, вийти з малої кімнатки власного «я», входячи в простір здивування та адорації. І також Церква «повинна бути великою світлицею», не «дрібним і замкненим кружком», але спільнотою з розпростертими обіймами. «Євхаристія прагне живити того, хто є втомленим і зголоднілим в дорозі, не забуваймо про це! Церква досконалих і чистих – це кімната, в якій нема місця для нікого; Церква з відчиненими дверима, що святкує навколо Христа, є, натомість, великою світлицею, до якої всі  – грішні та праведні – можуть увійти», – наголосив Святіший Отець.

Розламаний хліб

Врешті, образ Самого ж Ісуса, Який розламує хліб. Це, за словами проповідника, «найвидатніший євхаристійний жест», який є ідентифікатором нашої віри та місцем зустрічі з Господом, «Який приноситься, аби відродити нас до нового життя». Якщо до цього часу заколювалися ягнята і приносилися як офіра Богові, то тепер Ісус стає агнцем і заколюється, аби дарувати нам життя. Тож у Пресвятій Євхаристії ми «споглядаємо та адоруємо Бога любові», Який є Господом, Який не розламує нікого, але Себе Самого, нічого не просить, але все дарує.

«Щоб служити Євхаристію та жити нею, також і ми покликані жити цією любов’ю. Бо неможливо ламати недільний Хліб, якщо твоє серце закрите для братів. Не можна їсти цей Хліб, якщо не даєш хліба голодному. Не можеш ділитися цим Хлібом, якщо не поділяєш страждань потребуючого. Бо після всього, також і після наших урочистих Євхаристійних богослужінь, залишиться лише любов. І вже відтепер наші Євхаристії перетворюють світ мірою того, наскільки ми дозволяємо перемінити себе, стаючи хлібом, розламаним для інших», – сказав Папа.


Нести Христа назовні

Підсумовуючи, Святіший Отець запитав, де «приготовляти Господню вечерю» також і сьогодні? Він зазначив, що притаманна святу Божого Тіла процесія з Найсвятішими Тайнами, яку ще неможливо проводити, «нагадує нам про те, що ми покликані виходити, несучи Ісуса», виходити «з ентузіазмом», несучи Христа тим, кого зустрічаємо кожного дня.

«Ставаймо Церквою з глечиком у руках, яка пробуджує спрагу та приносить воду. Відчинімо навстіж серце в любові, щоби ставати просторою і гостинною світлицею, куди всі можуть увійти та зустріти Господа. Розламуймо своє життя в співчутті та солідарності, щоби світ бачив через нас велич любові Бога», – закликав Папа, додавши, що «тоді Господь прийде та знову зробить нам несподіванку».


Фото: Vatican News
Інформаційне повідомлення
Коментувати статті на нашому сайті дозволено лише на протязі 7 днів з моменту публікації.