Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
08:00 Субота 0 1 007
3-04-2021, 08:00

В очікуванні, молитві та пості...

У Велику Суботу Церква перебуває біля Господнього Гробу, роздумуючи над страстями, смертю Христа та над Його зішестям у відхлань і, перебуваючи в пості та на молитві, очікує Його воскресіння.
Церква, залишаючи вівтар оголеним, утримується від здійснення жертви Меси, щоб після урочистої Вігілії, тобто нічного очікування, дати місце великодній радості, яка триватиме 50 днів.

 Ближче до вечора в храмі вівтарна частина прикрашається квітами, виносяться свічки та хрест. У відповідному місці поза храмом розпалюється вогнище, котре буде освячене і від якого запалиться пасхал – символ Воскреслого Христа.

За дуже давньою традицією ця ніч повинна бути ніччю чування на честь Господа (Вих 12, 42). Вірні, які згідно з Євангелієм (Лк 12, 35 і далі), тримають у руках запалені свічки, повинні бути подібними до людей, котрі очікують свого Господа, щоб Він, коли повернеться, запросив їх на свою трапезу.

Вігілія цієї ночі – урочистість, яка з усіх урочистостей є найбільшою та найшанованішою. Літургія складається з чотирьох частин: Літургії Світла, Літургії Слова, Літургії Хрещення та Літургії Євхаристії.

Перша частина – Літургія Світла – розпочинається на подвір’ї перед храмом із посвячення вогню.

Тут варто пригадати, що ще з перших років християнства приготування до Великодня було зосереджене на спогляданні цієї ночі. Її темряву роз’яснює світло Воскреслого Христа. Він є Світлом для світу. Й це знаходить своє відображення у сьогоднішній урочистій відправі.

На подвір’ї біля храму розкладене багаття. Спочатку відбувається освячення вогню, від якого запалюється пасхал. Саме ця пасхальна свічка є символом Христа – Світла для світу, Христа, присутнього серед нас у події Його Страждання і Воскресіння.

Процесія з запаленим пасхалом вирушає до храму. На чолі процесії священик несе пасхал, а передує йому міністрант із розпаленою кадильницею. Далі йдуть літургійна служба, віряни. Впродовж цієї процесії хода тричі зупиняється. Біля входу до храму, на середині центрального нефу та перед вівтарем, і священик тричі проголошує: «Світло Христове», на що віряни відповідають:«Богу подяка». Під час першої зупинки запалює свою свічку головний целебранс; під час другої – усі присутні в храмі.

Біля вівтаря співається величне Пасхальне Послання Exultet. Потім свічки гаснуть, і розпочинається Літургія Слова, під час якої проголошуєтьсясім читань зі Старого Заповіту та два – з Нового. Схема цих читань також є особливою. Спочатку лунає чергове читання, потім співається псалом, далі –  можливість на зосередження над почутим у тиші, а після цього – кінцева молитва целебранса.

У читаннях представлена старозавітна Історія Спасіння і пророцтва, що відносяться до віднови Завіту. Псалми підкреслюють головну думку кожного читання, а також допомагають у роздумах над нею. Завдяки цьому сьогоднішня Літургія Слова набуває характеру глибокої медитації над Божим Словом. Кожна молитва, що слідує після псалму і хвилини мовчання, є ніби містком між старозавітними текстами та їхнім християнським тлумаченням. Зосередження й уважне вислухування слів читання, псалму, долучення до молитви роблять можливим повне розуміння послання, скерованого до учасників Літургії.

Поміж читаннями Старого і Нового Завітів у храмі лунає урочистий гімн «Слава во вишніх Богу». При цьому запалюються вівтарні свічки, б’ють дзвони. Після гімну священик відмовляє молитву – колекту.

Після «Епістоли», тобто читання з Нового Завіту, співається радісне «Алілуя!». Впродовж усього Великого Посту ми не чули у наших храмах цього співу. Цей спів та долучений до нього псалом прославляють величні діла Всемогутнього Бога, котрий у Воскресінні Христа звершив найбільше чудо і дарував людям вічне життя.

А сьогоднішнє Євангеліє повідає нам про порожній гріб як про доказ того, що Христос воскрес.

Після проповіді настає третя частина – Літургія Хрещення. У цю святу ніч Свята Мати Церква приймає у свої обійми нових дітей, нових вірян, нових членів Христової спільноти. Традиція ця сягає давніх-давен, ще часів перших християн.

У Літанії до всіх святих, яка також лунає цієї ночі, Церква просить про заступництво для своїх нових дітей тих, котрі вже досягли величі прославлення в Небі.

Під час Літургії Хрещення усі присутні в храмі також відновлюють обітниці свого хрещення.

Пасха наша – Христос, принесений у жертву; отож святкуймо її в опрісноках чистоти й правди. Алілуя! (1 Кор 5, 7-8)

Отець Віталій Квапіш
Інформаційне повідомлення
Коментувати статті на нашому сайті дозволено лише на протязі 7 днів з моменту публікації.