Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
» » » Папа: Справжня радість – відчувати, що хтось любить нас безкорисливо
17:01 Неділя 0 163
14-03-2021, 17:01

Папа: Справжня радість – відчувати, що хтось любить нас безкорисливо

Чим більше любимо, тим більше стаємо здатними дарувати, а справжня релігійна практика повинна вести до усвідомлення Божої любові до людини. Такими думками Папа Франциск поділився з філіппінцями, вітаючи їх з 500-річчям євангелізації.
Про це повідомляє Vatican News.

Змістом Євангелія не є якась ідея чи доктрина, аде Ісус, Син, Якого Отець дарував нам, аби ми мали життя, й основою нашої радості не є теорія про щастя, але досвід того, що нас люблять і супроводять. Цими думками, коментуючи Христові слова: «Бог бо так полюбив світ, що Сина Свого єдинородного дав», Папа Франциск розпочав свою проповідь під час Святої Меси, яку він у неділю, 14 березня 2021 року, очолив у базиліці Святого Петра у Ватикані з нагоди 500-річчя євангелізації Філіппін.
 
На розташований у серці філіппінського архіпелагу острів Себу 1521 року прибув португальський мореплавець Фернандо Маґеллан, якого з великою прихильністю прийняв місцевий володар, що згодом навернувся на християнство. На згадку про ці події Маґеллан подарував йому статую Дитяти Ісуса, яка до сьогодні вшановується на Філіппінах, як символ євангелізації країни. Сьогодні Філіппіни є єдиною країною в Азії, де більшість становлять католики, та третьою країною в світі за кількістю католиків.

Євхаристійне богослужіння, звершене на катедральному престолі, співслужили кардинал Луїс Антоніо Таґле, Префект Конгрегації євангелізації народів, який є філіппінцем, та кардинал Анджело Де Донатіс, Вікарій Папи для Римської дієцезії, разом з душпастирями філіппінської спільноти Риму, представники якої прибули із символами євангелізації: хрестом Магеллана та статуєю Дитятка Ісуса. Богослужіння супроводжувалося філіппінськими піснями.
 
Бог, Який полюбив

Роздумуючи під час проповіді над згаданими Ісусовими словами, Святіший Отець зупинився спочатку на тому, що «Бог дуже полюбив», що «допомагають нам розгледіти істинне Боже обличчя». Бог «завжди дивився на нас з любов’ю та з любові прийшов до нас у тілі Свого Сина», шукаючи нас там, «де ми загубилися». Тож кожен, хто вірує в Євангеліє, «не буде втрачений», бо в Ісусі «Бог сказав остаточне слово про наше життя: ти не втрачений, але люблений».

«Якщо слухання Євангелія та практика нашої віри не розширюють серце, аби допомогти нам прийняти велич цієї любові, і, можливо, зісковзуємо у сувору, сумну, замкнуту релігійність, це є ознакою того, що мусимо зупинитися та наново вислухати звіщення доброї новини: Бог настільки тебе полюбив, що дав тобі все Своє життя», – сказав Папа, підкреслюючи, що Він не є Богом, «Який байдуже дивиться згори», але Батьком, Який «турбується, щоб ніхто не був утрачений».

Бог, Який дав

Переходячи до другої частини вислову, проповідник підкреслив, що саме через те, що дуже нас любить, Бог «дарує Себе Самого та пропонує нам Своє життя». Бо хто любить, той виходить із замкнутості в собі. Сила любові «розбиває шкаралупу егоїзму», валить стіни та перемагає страх, «щоби стати даром». Той, хто любить, віддає перевагу тому, щоб «ризикнути даруючись», ніж «атрофуватись, затримуючись для себе». Любов Бога є «настільки великою», що не може не даруватися нам. І любить нас не словами, але даруючи нам Свого Сина.

«Чим більше любимо, тим більше здатними дарувати стаємо. Це також ключ до розуміння нашого життя. Як же прекрасно зустрічати людей, які любляться, бажають добра один одному та поділяють життя; про них можна сказати як про Бога: вони так люблять, що готові віддати життя. Вартує не лише те, що можемо виробити чи заробити, вартує, насамперед, любов, яку вміємо дарувати», – мовив Святіший Отець.
 
Джерело радості

У словах про те, що Бог настільки полюбив світ, що віддав Свого Сина, перебуває «джерело радості». Папа згадав про нещодавній візит до Іраку, де зустрівся з багатостраждальним народом, який, однак, був переповнений радістю. «Ми, іноді, шукаємо радість там, де її нема, в ілюзіях, які зникають, в мріях про велич свого “я”, в примарній надійності матеріальних речей, в культі власного образу, чимало речей…

Але досвід життя вчить нас, – підкреслив Папа, – що справжня радість полягає в тому, щоби почуватися безкорисливо любленим, почуватися супроводжуваним, мати когось, хто поділяє наші мрії і, коли потрапляємо в аварію, поспішає, щоби допомогти та попровадити до безпечного порту».

Ділитися радістю Євангелія

Далі Наступник святого Петра звернувся до філіппінців, які 500 років тому «отримали радість Євангелія». За його словами, ця радість помітна серед цього народу, в його обличчях, піснях і молитвах. Єпископ Риму подякував за радість, яку вони приносять різним громадам в світі, де їхня «скромна та працьовита присутність» зуміла вилитися у свідчення віри, перетворивши їх у «контрабандистів віри».
 
«Тож у цю настільки важливу річницю для святого Божого люду на Філіппінах, хочу також закликати вас не припиняти діло євангелізації, що не є прозелітизмом. Те євангельське послання, яке ви отримали, потрібно завжди нести іншим; Євангеліє Божої близькості вимагає вираження в любові до ближнього; бажання Бога, щоб ніхто не був втрачений, вимагає від Церкви піклуватися про того, хто поранений та живе на узбіччі», – сказав Папа, заохотивши «ніколи не знеохочуватися прямувати цим шляхом». Бо «прекрасною і привабливою є та Церква, що любить світ, не засуджуючи його, і яка дарує себе світові».
Інформаційне повідомлення
Коментувати статті на нашому сайті дозволено лише на протязі 7 днів з моменту публікації.